Сортування:
1
Котолог
+38 066 888 18 01
графік роботи служби турботи:
понеділок-п`ятниця - 09:00-21:00
субота, неділя - 09:00-18:00
понеділок-п`ятниця - 09:00-21:00
субота, неділя - 09:00-18:00
Ця історія Північної Кореї, гірша в усіх відношеннях за будь-який антиутопічний роман, який ви коли-небудь читали, тому що вона реальна. Навіть якщо все в цій книзі перебільшено і дещо неправдиво, вона все одно буде найгіршим кошмаром того, як люди насправді живуть. Уявіть: ви народились у виправному таборі повного контролю, з дитинства не знаєте любові, боретесь за шматочок їжі, навчені лиш тяжко працювати та доносити навіть на рідну матір. Ви не вмієте писати, читати, думаєте, що земля плоска, або й взагалі не задумуєтесь чи є щось за межами “дому”. Таким був Шін Тон-Хьок, але йому вдалось втекти. Не буду переповідати деталі, бо саме вони є тим, що вразило мене найбільше. Часом книга була розбавлена моментами надзвичайної удачі у вирішальні моменти життя Шіна. Крім того, Шін змінив деякі аспекти своєї історії під час написання книги, а також після її публікації. Деякі причини зрозумілі, але все ж таки після такого ти не довіришся та не поспівчуваєш повністю. Загалом, тема важлива – трудові табори досі існують, там народжуються і помирають цілі сім’ї, покоління. Але стиль письма сухий, перераховані та досліджені факти, які автор вставляє поміж історією Шіна корисні для контексту, я гадаю, але це відволікає від потужного особистого характеру історії. Я очікувала, що розчулюсь більше (але може то просто я не така чуйна людина).
Анонім
Дуже цікаво, тривожно, затягує з перших сторінок. Емоції викликала неймовірні, часом хотілося плакати навіть. Досі під великим враженням після прочитання
Анонім
Книга розповідає історію життя хлопця, який народився та виріс в концентраційному таборі в Північній Кореї. У цій тоталітарній країні багато таборів, та 14-й найсуворіший з них. Небагатьом пощастило втекти з табору, а з 14-го це вдалося лише єдиній людині – герою цієї книги. Північна Корея, мабуть, єдина країна у світі, де процвітає рабство. Причому рабовласниками є не люди, а держава. Хоч книга й читається легко, але емоційно вона важка. Те, що відбувалося в житті героя цієї історії звичайній людині навіть уявити важко. Якщо ти потрапив в табір, ти вже не людина, ти просто істота. Словами важко описати ті емоції, які викликає ця книга. Треба лише читати.
Анонім
Та отримуйте інфо про новинки й події в книгарнях