Аннет Марі

Деякі історії мені страшно перечитувати, бо час іде та змінює вподобання та настрої. Росте багаж прочитаних книг і те, що раніше я могла не помітити, тепер так і лізе в око.⠀
Добре, що "Червона зима" прекрасна так само як і три роки тому 🥰.⠀

Історія Емі - дівчини, доля якої стати земним вмістилищем богині Аматерасу знову полонила мене. Я із захватом читала про життя у маленькому гірському храмі та про першу зустріч з Кіцуне (а потім і про другу, третю...🤭) Закрите життя в храмі, зробило Емі трохи наївною, але за її діями та думками цікаво спостерігати. А читати правду про її долю було знову боляче.⠀

Авторка створила дуже атмосферну та затишну історію. Вона сповнена японськими колоритом та міфологією, яка спочатку здається складною, а під кінець хочеться в ній оселитися щоб не розлучатися з прекрасними героями.

Хочу порадити цю історію всім хто полюбляє східну міфологію та ніжна та романтичні історії)

Ця історія потрапила мені в саме серденько ❤️ А її оформлення, то просто краса, ілюстрації Бі просто чарівні й насправді дуже детальні, треба просто придивитись 😁

А тепер до сюжету.
Емі 18 років і вона готується до найважливішого дня у своєму житті — дня Сонцестояння, під час якого вона з'єднається зі своєю богинею.
Але чи все так, як розповідали їй храмовники?
Що як 10 років її обмеженого, від багатьох простих радощів, життя вона страждала дарма?
Як з цим всі пов'язаний таємничий кіцуне Шіро? І чи завжди йокаї, то чистісіньке зло, як її навчали?

Мені дуже сподобалась ця книга і я з нетерпінням чекаю продовження, бо найбільш насичені та цікаві події, відчуваю, будуть далі.

Щодо героїв та міфології

💫 Амі — прекрасна героїня, вона не залишається однаковою протягом твору, змінюється відповідно до подій і реагує на обставини відповідно своєму характеру.

🦊 Шіро — лис, кіцуне, він дуже таємничий і має багато козирів у рукавах, але найбільше він мені полюбився за тонкий гумор і шпильки, люблю гострих на язик персонажів.
Він хитрий, але при цьому чесний 😏

🐦‍⬛ Тенґу — могутній йокай-ворон. І з ним краще не сваритись. Але при цьому як персонаж він мені дуже сподобався, ті хто читав можливо мене зрозуміють 😁

Японська міфологія та культура огортає вас з першої сторінки, але для тих, кому якісь терміни незрозумілі є глосарій, тож не переймайтесь, якщо назви йокай, каміґакарі, кіцуне, хакама, оні і т.д. вам не знайомі, маєте всі шанси дізнатись що воно таке 😉

У фіналі скажу, що дуже хотіла б аніме за сюжетом, бо це було б епічно і яскраво 🔥😍

Фентезі, яке з перших секунд вкрало моє сердечко 💔.

Книга чудово підготовлена, в ній є ілюстрація до Небесних амацукамі, Глосарій (який допомагає не заплутатись у термінах), трішки про саму авторку та ілюстраторку, а також неймовірні ілюстрації до історії 😍.

Коли відкриваєш першу сторінку і читаєш перше слово, здається що історія діє як щоденник Тома Редла - засмоктує тебе в світ і ти стаєш безпосереднім глядачем усіх подій. Були моменти, коли я забувала дихати, настільки поглинали мене події. Доля Емі напевно буде передбачуваною (особливо для любителів фентезі), але від цього не менш цікавою.

Світ. Прописаний досить просто та зрозуміло, враховуючи що я майже не знайома з японською міфологією. Всі терміни, крім глосарію, додатково пояснюються і під час розповіді. І як же мене зацікавили ці всі міфічні істоти! Хочеться читати ще і ще про них.

Швидкість подій - помірна. Це перша частина, тому на початку потрібно засвоїти багато інформації щодо світоустрою та людських стосунків. Але події накопичуються в клубок і потім просто збивають тебе з ніг.

Герої - ❤️‍🩹. Усі герої, навіть другорядні, дуже добре прописані. Я відчувала життя в кожному випадковому перехожому (хоча я б сказала, що й випадкових в цій історії не так багато). Емі, Шіро та Юмей це просто вибухонебезпечне поєднання💣😅. Кацуо дуже хороший та відданий, а Шіро занадто харизматичний, щоб не кайфувати від кожної його фрази. Юмей як старий буркотун, який завжди все дізнається першим, але бурчати від того менше не стає.

Про історію. Перша частина більше охоплює саме Емі, її дитинство, теперішнє та майбутнє, зв'язок з Аматерасу та призначення, її оточення та духовну зрілість крізь роки. Чудово показали як вона росла, як свідомість змінювалась, як всі події вплинули на взаємини з сім'єю та друзями.

Книга закінчилась дуже болючою фразою - "продовження - у другій книзі"😭. Наскільки я зрозуміла, дальше нам розкриють трохи таємниць, бо не все так однозначно в тому як її вирощували для цієї ролі, в призначені та й взагалі у всьому світоустрої.

Перш за все хочу відмітити це видання - воно просто прекрасне. Книга величезна, дуже цупкий папір, чудесні ілюстрації, а обкладинка - фантастично красива. Справжній скарб для колекціонерів.

Любителі японської культури (і не тільки) оцінять неймовірну атмосферність сюжету. Стародавні храми, боги, яким тисячу років, заклинання і ритуали. Істоти, що міняють подобу, добрі і не дуже.

Ця історія про дівчину - камігарі, яка була обрана для священного ритуалу в день сонцестояння. Все життя її суворо готували до цього, обмежуючи в найпростіших радостях. Проте жорстока правда відкриє їй очі та змусить зробити непростий вибір.

Всі герої - самобутні та унікальні. Атмосферність кожного просто зашкалює.

Книга однозначно вартує бути прочитаною.

Емі – каміґарі богині Аматерасу. Все життя вона готувала себе до того дня, коли амацукамі зійде на землю і займе її тіло, щоб допомагати людям. Але до цього дівчина має завершити деякі справи, адже зі сходженням богині сама Емі перестане існувати.

Одного дня дівчина врятувала життя маленькому лису - і з цього дня в житті Емі все змінюється. Страша правда про богів та йокаїв вспливає на поверхню. Доля небесного та земного цартва залежить від цього союзу каміґарі та йокая.
Чи зможе Емі звільнити Шіро та повернути його справжні спогади? І як далеко вона здатна зайти, щоб врятувати його та весь світ?
-----
У другій частині трилогії Червоної зими ми ще ближче заглиблюємось в цей вир подій. Богиня землі Ідзанамі плете інтриги навколо небесного та земного цартсв, намагаючись приборкати земних куніцукамі.

Ситуація зі зниклими куніцукамі набирає обертів, як і відносини між головними героями. Тут навіть є декілька spicy moments (я навіть не очікувала такого, але була приємно здивована).

Я вже так чекала на «Темну бурю», і як тільки отримала, одразу відклала все і почала читати. Тим більше, хотілось трохи відволіктись від тривожних думок та реальності, і зануритись в щось легке та фентезійне. Бо «Колонія» мене трохи підкосила, мене і мої графіки читання.
Цю ж книгу я прочитала, здається, дні за 2-3.

Але і тут є певні неприємні моменти. Зокрема, арка про Цучігумо – гігантських земляних павуків (ух, пишу це, і аж волосся дибки). Фанати Гаррі Поттера, будьте готові.

Тепер не знаю, що робити з останньою частиною. Українською вона вийде, в кращому випадку, в кінці року. Хоч бери, кидай усе і читай англійською.
Але це ще треба обдумати.