Стефані Гербер

Нещодавно прочитала «Каравал» Стефані Ґарбер, і мені є що сказати. Навіть не віриться, що це перша написана книга у цієї авторки. Вона настільки добре та цікаво продумана, що здається, ніби переглядаєш екранізацію шикарної історії.

Головні герої, цей магічний світ, актори Каравалу – описи кожної деталі заворожують та не дають відірватися від книги. Чесно скажу, мені не хотілося, щоб ця історія закінчувалася. Тому я дуже радію, що у мене вже є продовження, а третя частина має вийти найближчим часом.

Декілька слів скажу про сюжет. Каравал – це магічне дійство, певна гра, в якій беруть участь не лише актори, а й спеціально запрошені гості. Хтось може бути звичайним спостерігачем, а хтось – гравцем, який боротиметься за особливий приз – бажання.

Одними з головних героїнь є сестри Скарлетт та Донателла. Вони живуть разом зі своїм деспотичним батьком, але сподіваються на те, що одного дня зможуть піти від нього. І от вони отримують свої запрошення на гру Каравал від самого Легенди – головного чарівника цього дійства. І якщо спочатку Скарлетт мала сумніви щодо участі, то завдяки хитрому плану сестри та одного знайомого хлопця, потрапляє у цей магічний світ. От тільки там не все так легко, як здавалося спочатку. І тепер важливий не лише приз, але й те, чи зможе вона врятувати Донателлу.

Книга мені дуже сподобалася, тому з впевненістю можу її радити. Думаю, що навіть перечитуватиму цю історію через деякий час 💭

• Вона завжди думала, що хороші люди отримують в нагороду хороше життя.
• Дивна річ трапляється з людьми, коли їм здається, що вони платять менше, ніж повинні. Раптово річ втрачає свою вартість.
• Якщо людина прагне чогось понад усе на світі, вона може віднайти крихту магії задля його здійснення.

🎧 Ooh La La – Jessie Ware

Беручи до рук Каравал, я була впевнена, що мені сподобається. Атмосфера цирку і карнавалу, загадки, підказки і таємнича гра - це те, що я обожнюю в книгах. Історія дуже атмосферна, і читаючи ти дійсно ніби опиняєшся в центрі подій. Також додати сюди романтику і загадкових чоловіків і я готова пірнати у цей всесвіт.

Коли починається гра, то дійсно важко розрізняти, що відбувається насправді, а що лише вигадка та магія Магістра Каравалу. Я з захопленням вирішувала загадки і роздумувала над підказками разом зі Скарлетт, посміхалась від романтичних моментів та жахалась подіям, що відбувались в кінці книги. Так так, ця історія здатна полоскотати нерви і навіть викликати сльози.

Я дуже радію, що нарешті вийшло продовження (хоч кінцівка Каравалу досить логічна), бо далі все ще цікавіше.

Цей світ назавжди змінив моє ставлення до книг.

Моє знайомство з книгою було відверто важким. Я читала книгу чотири місяці, або намагалась це зробити, бо вона здавалася мені нудною, але потім сталося диво. Все в дусі чарівного Легенди. 

Історія розказує нам про двох сестер — Скарлет та Теллу, котрі потрапили на магічне дійство. На гру, котрій неможливо довіряти, бо здається, що всі твої відчуття тебе обманюють. 

«Пам’ятай: це лишень гра»

Я до кінця думала, що ця фраза стосується тільки героїнь, але ні. Письменниця зробила все можливе, щоб ми поринули у цей світ і не довіряли тому, що ми відчуваємо та читаємо. 

Сюжет настільки непередбачуваний, що ти не можеш зробити хоча б один висновок під час писання. А описи настільки красиві, глибокі та унікальні, що ти просто потрапляєш до мандрівного містечка, не маючи змоги опиратися.

Так, через це багато питань до сюжету, бо інколи виникають прогалини, але читати дійсно подобається, особливо після половини. 

Книга змушує нас задуматися про людяність, про вибір, про можливість робити вільний вибір, ти думаєш про свої страхи, про свою внутрішню боротьбу, а в кінці твоя голова розривається від прочитаного. 

Але знаєте що? Цю історію для себе можна завершити на одній книзі. Якщо ви не тягнетесь до інших загадок, то це історія повноцінна. 

Мені сподобалось, не сказати, що книга викликала захват, але точно подарувала мені фактичну пригоду. 

«Каравал» – це young-adult фентезі американської письменниці Стефані Гарбер, який, на жаль, став для мене великим розчаруванням.

Книга «розповість» нам про двох сестер, Донателлу і Скарлет, які потерпають від свого деспотичного батька-губернатора. Заповідна мрія Скарлет – це потрапити на Каравал, таке собі сценарне дійство; гру, участь в якій можуть брати запрошені гості. Коли Скарлет отримує все ж отримує запрошення, то розуміє, що батько завадить їй відвідати захід. Несподівано, Донателлу викрадають, тож її сестрі не залишається нічого іншого, аніж кинути виклик батькові та вирушити у небезпечну подорож…

Книга дуже нагадала мені «Нічний цирк» – атмосфера магії, змагань, таємниць, але на відміну від книги Ерін Морґенштерн, книга зовсім слабка. Персонажі не викликають у тебе нічого, аніж роздратування, особливо сестри та моряк; любовна лінія куца та дуже передбачувана, а світ Каравалу, з яким дійсно було куди розігнатися, був помітно недоробленим, а кінець, хоч і непрозоро натякає на продовження, як на мене, надзвичайно нелогічний.

«Каравал», на жаль, для мене виявився зовсім нецікавим чтивом із слабенькими персонажами і не менш слабким всесвітом, в який вдруге занурюватися більше не хочеться. Раджу прочитати тоді, коли хочеться чогось наївного та легкого.