Сіжань Джей Джао

Шукаєте книжку, яка змусить серце калатати від люті та захвату водночас? Ось вона 🔥
Вибухова суміш китайської міфології, історії, меха-аніме та боротьби з патріархатом 😏

Світ книги — жорстока система, де жінок практично приносять у жертву чоловікам-пілотам, щоб ті могли керувати гігантськими бойовими машинами хризалідами.

«Чоловіки так прагнуть наших тіл і так бояться нашого духу»

Проте головна героїня — Ву Дзетянь не з тих, хто покірно йде на заклання. Вона хоче перевернути все і рознести існуючу систему на друзки:
«Сором і приниження — це самонавіяні емоції, і відтепер я вирішую їх не мати»

Дзетянь та героїня, яку ви або обожнюватимете, або зненавидіте (або і те, і те). Бунт, помста, боротьба з патріархатом і… повний ігнор усіх правил.

Тут, до речі, зустрічаємо цікавий троп, який я не дуже люблю, але у випадку Залізної вдови він прекрасний у своїй неординарності.
✨️Любовний трикутник✨️
Тут немає банального «вибору між двома», тут інша, значно цікавіша, схема.

Стиль та атмосфера історії неймовірні та унікальні. Відчуття, ніби одночасно читаєш історичну драму (героїня має історичний прототип), дивишся аніме і граєш у бойову RPG.

Для мене ця книга, як своєрідний маніфест палючого гніву, вона не боїться бути жорсткою, гучною, сильною. Чи всім вона зайде? Не впевнена, але спробуйте, адже героїня, яка не просить дозволу, не шукає поблажливості та рятівника дуже й дуже цікавий випадок 😉

Ось такий трохи сумбурний відгук, але хотілось по трошечки про всі важливі аспекти сказати, ніби вдалося 🤔🥹

Думаю, що мене врятувала відсутність завищених очікувань від книги. Я очікувала жвавого динамічного YA з меха, магією і китайським колоритом — я його отримала.
Проте ось як раз меха мені напевно і не вистачило, особливо, коли сюжет пішов розвиватися і читачу казали "ми брали участь ще в декількох битвах". Притому, що, коли йшов опис екшену напряму, то це було дійсно цікаво і захоплююче.

Водночас мені не дуже сподобалося те, що будь-які натяки на НЕ негативність інших персонажів, окрім Ву Дзетянь і її хлопців, потім зводилися нанівець сюжетом. Як в глобальному, так і в локлаьному сенсі. В результаті цілий розділ, який мав цікавий посил про те, що мати по-своєму любила ГГ, просто була жертвою системи... абсолютно перекреслився кінцівкою. І загалом ця сама кінцівка має сприйматися, як поворот, що змінює сприйняття сеттингу, як гачок на подальші книги, захоплювати і викликати бажання спитати А ЩО Ж ДАЛІ... але натомість викликає лише відчуття сумбуру.

Це все ще непогане і динамічне YA, в якому ГГ не модельна дівчина (хоча і дуже талановита), а її любовні інтереси мають серйозні недоліки. Проте загалом — на любителя і не позбавлене своїх проблем.

Цікава, динамічна і захоплююча історія. Подекуди, звичайно, дуже хочеться волати — дитино, блін, як можна так тупити — але потім згадуєш, так, саме дитина. І досвід у дитини саме той, який надала дитині автор. І дії її зумовлені авторським задумом і задля плину сюжету. Та й сюжет хоча і достатньо прямий і зрозумілий, менше з тим достатньо захопливий. І на щастя, обґрунтований. Бо якось трошки сумно читати про "вісімнадцятирічних голов картелів", "вісімнадцятирічних крутих ассасінок" і всяке таке інше.
Є дівчина, захоплена жагою помсти. Яку дістало зверхнє ставлення до жіноцтва (історичні паралелі очевидні і навіть на наш час дуже актуальні), яка всім серцем бажає вижити і змінити світ (о цей юнацький максималізм!).
Але скільки ж тут відсилок на сучасну культуру і твори! Хоча б "Тихоокеанський рубіж". І класику китайської літератури "Сон у червоному домі".
Обов'язково повернусь до цієї історії і чекатиму на продовження.

великі роботи, сетинг древнього китаю, багато пригноблення жінок, і постійний епік. а в кінці ще й повне нерозуміння, як взагалі автор(и) до такого додумались. це якщо дуже коротко про цю книгу.

все починається з бійки у роботі і вбивства старшої сестри головної героїні, ця сцена пояснює нам буквально всю мотивацію ву дзетянь (гг) до подальших дій. у світі існує зло і щоб його бороти чоловіки і жінки керують хризалідами — роботами в яких один пілот керує всім, а пілотесса потрібна як прохідний матеріал на один раз. бомбити від несправедливості і тупих мужиків буде приблизно з першої і по останню сторінку, але це яскравіше висвітлює причину конфлікту: жінок ні у що не ставлять і тому ву дзетянь агресує 98% книги, і веде себе аж занадто імпульсивно і подеколи не логічно.

її сестру вбили, вона йде у армію щоб помститись, викриває страшну таємницю чому саме жінки мають помирати, знайомиться зі страшним і найсильнішим пілотом який фактично маленький хлопчик, втрачає кохання, знаходить кохання, намагається розібратись у всіх цих світових інтригах, кудись летить в роботі, когось пробуджує, шукає дракона. подій в цій книзі ДУЖЕ багато, сюжет цікавий (хоч і передбачуваний моментами), купа незрозумілих термінів на початку, але далі розповідь йде легко і швидко. динамічно, епічно, з емоціями.

мені не вистачило більш детального опису виникнення зв'язку між головними героями, ну і те що в кінці в мене питань залишилось приблизно в 20 разів більше ніж на початку теж повпливало. дуже чекаю другу частину, бо мені сподобалось. і якщо ви шукаєте для себе щось схоже на "макову війну", то вам до цієї книги. схожі.

Ще одне неймовірне фентезі в мою колекцію😍.
Ця історія чудова, незвична та захоплива, та становить собою авторське переосмислення становлення китайської імператриці У Цзеньтянь, яка фактично правила країною з 665 року та до своєї смерті.

Сюжет динамічний, та дуже кінематографічний🎬. Побудова фантастичного світу творча та одночасно включає описи реально існуючих історичних традицій Китаю🎎. Так, вразили описи формування «лотосових ніжок» у дівчаток. Мурахи по шкірі!

На фоні фантастичного світу, розкрито, на жаль, досі існуючі соціальні проблеми, як то мізогінія, гендерні упередження, соціальна нерівність.

Сподобалася і головна героїня. Вона досить нетипова, йде до своєї мети та не цурається «брудних» методів її досягнення.

А ще, звісно, гігантські подібні до тварин роботи. Одразу виникають асоціації з численними аніме, які дивилася в дитинстві💞.

З нетерпінням чекаю виходу продовження в Україні.

Купила книгу лише через те, що автор підтримують Україну. Але анотація все ж зацікавила, і я не відкладала роман надовго.

Загалом, мені було цікаво. Якщо не сприймати цю книгу надто серйозно, то можна весело провести час за її читанням. Події динамічні, за взаємодією персонажів приємно спостерігати, є велетенські роботи (для тих, хто любить), і трішки симбіозу "магії" та технологій — загалом, все як я люблю.

Головна героїня не розвивається протягом роману. Як вона ненавиділа все навколо на початку, так і продовжує до кінця книги. Ніяких висновків вона не робить, а якщо й робить, то певна подія відштовхує її назад. В цілому, я не маю нічого проти таких "rage" персонажів — такий собі Ерен Йегер місцевого розливу.

Проте проблема в тому, що зазвичай її ненависть спрямована не туди. Роман позиціонує себе як феміністичний. Проте від головної героїні немає нічого, крім зневаги до жінок, що її оточують. Вона марить ідеєю порятунку гіпотетичних дівчат, але сповнена ненавистю до всіх жінок, що були на її шляху. Трішки емпатії їй не завадило б.

І ці постійні монологи, переливання з пустого в порожнє. Ми зрозуміли, як ти всіх ненавидиш. Ми зрозуміли, що ти феміністка. Не треба повторювати це 10 разів. Зазвичай я просто пропускала черговий такий монолог, бо він ніяк не відкривав персонажа з нової сторони.

Приємною несподіванкою стали поліаморні стосунки. Заради цього і продовжувала читати, бо це щось нове для мене.

Є і недоліки:

- Я не розумію, як взагалі головна героїня могла сформуватися з феміністичними поглядами у такому середовищі. Усі жінки навколо неї спокійно сприймають своє становище.
- Головній героїні все сходило з рук. Усе, що вона задумала, або вдавалося виконати, або обставини складалися так, що вона отримувала те, що хотіла.
- Її "хлопці" занадто ідеальні. Вони ніколи їй ні в чому не дорікали, не ставили зайвих питань. Вона кілька разів ображала обох, але вони просто це сприймали. Хотілося хоча б якогось непорозуміння або сварки.

Я збрешу, якщо скажу, що не сподобалося. Книга мене чимось зачепила, а для мене це головний критерій. Тому чекаю продовження, щоб завершити цю дилогію.

«Не кожен, хто наділений владою, діє з думкою про загальне благо».

Я завжди була скептична до меха-фентезі, але після перегляду аніме «86» подумала, що варто ще щось таке спробувати. Вибір впав на «Залізну вдову», в якій я всеодно не була впевнена. Відкривши книгу й прочитавши буквально сторінок 20, я розумію, що це не просто краща книга року буде... це буде САМА НАЙКРАЩА КНИГА 2024 року! Чесно вам скажу, я просто в шоці від сюжету: усе настільки непередбачувано, що аж серце крається. А які там персонажі... ну прям вкуснятіна, бо тут нема однозначних героїв, навіть та ГГ далеко не пухнаста й добра дівчинка; й кожен з них має свої історії, від яких аж сироти на шкірі виступають.

Книга сама по собі, як для мене, красиво написана: оці описи пейзажів, костюмів, хризалід, почуттів персонажів та іншого так заворожують, що відірватися нереально.

Коротше кажучи: я максимально рекомендую цю книгу усім!

Зо дві тисячі років тому хундуни — космічні загарбники — зруйнували усі досягнення людей та змусили розподілитися тим, хто змін ще вижити, на окремі племена. Один з вождів цих племен винайшов спосіб збудувати хризаліди, які у свою чергу допомагають постійно зупиняти навали загарбників. Взагалі хризаліди це не простий бойовий апарат. Такою махіною керували не завдяки керма чи важелів, а завдяки ци — власної життєвої сили пілотів: чоловіка та жінки. Та є ось один нюанс... під час таких керувань з вірогідністю у 99% завжди помирає жінка — пілотеса-конкубіна. Саме так Ву Дзетянь втрачає свою Старшу Сестру. Тепер дівчина прагне холодної помсти, та настільки її прагне, що готова піти до лав армії й умертвити того, хто висмоктав усю ци сестри... і абсолютно всеодно, що це буде коштувати їй життя. Або ж цим вчинком Ву покаже свою велику силу? Й чи не стане вона кісткою у горлі всієї зашкарублої системи суспільства й влади, якій є що приховувати?

⛩️Мої враження⛩️
Чесно, повелась на цю книгу через ідею поліаморних стосунків. Одразу кажу, стосунки лише почали зароджуватися у цій частині, спайсі сцени close door (цнотливий опис).

Головна героїня - це переосмислений образ імператорки Ву - єдиної жінки імператор в історії Китаю, яка розбила традиційні гендерні ролі того часу. В книзі є елементи меха - піджанр наукової фантастики, в якому широко поширені транспортні чи бойові засоби, що зазвичай контролюються пілотом.

Книга дуже динамічна з унікальним світом та непередбачуваними поворотами.

Ву Дзетянь шалена, відчайдушна та люта, і я її можу зрозуміти, бо описане становище жінок у суспільстві, патріархат, приреченість на визначене майбутнє, служіння та нещасна доля та навіть відсутність жіночої солідарності, кого хоч доведе 😅

Авторка дає нам пережити жахливу традицію для дівчат та всі їх наслідки - “ноги лотосу”, під час якої ламають пальці на ногах, тому що стандарти краси того часу говорили, що без цього ти не вийдеш заміж 😤😬

Приреченість героїв та суцільна пропаганда, конкуренція, ненавість, страх, інтриги та маніпуляції - це все присутнє у книзі та має вайб Голодних Ігор. Я навіть уявляла себе в бойовій машині хризаліді 😎
Через постійну боротьбу, герої роблять страшні речі аби вижити і це морально сірі персонажі. Насильство породжує насильство.

Хотілось, аби авторка трохи більше розкрила теплі почуття, які віднайшли в собі зламані долею герої, можливо, це буде у другій книзі.
Мені сподобався Лі Шемінь, бо він грізний Демон ззовні, але неочікувано ніжний всередині.
Так і не зрозуміла, які значення мають татуювання Їджі, мені здалось, це було важливо.

Я гарно провела час з цією книгою.

Шукайте подкаст Мій уявний клуб та 🎧 розширений відгук (Spotify, Apple Podcasts та YouTube)

Ву Дзетянь дівчина.
Вона не має права на свободу, на власну думку, на прив'язаність і дружбу. Вона народжена, щоб догоджати сім'ї, а у подальшому — майбутньому чоловікові. Або пілоту, який витягне її життєву силу у хризаліді — бойовій машині — і залишить мертву оболонку.
Така доля дівчат у світі, що вимальовує автор на основі Китайської імперії.

Та хіба гендер має якусь вагу? Хіба може хтось комусь вказувати ким бути? Хіба правильно, що жінка завжди слабша? І чи це дійсно так?

Книга дуже динамічна, сповнена екшену. Я ніби дивилась фільм, де величезні зооморфні хризаліди борються з ордами інопланетних загарбників. Битви досить детально описані, щоб з легкістю уявляти весь розмах і велич подій.
А між битвами - тонка павутина інтриг, де героїв всіма силами намагаються зробити не більш, ніж слухняним знаряддям.

Герої шикарні. Об'ємні, живі, з потужною харизмою і мораллю. З долями такими, що не кожен подужає, що не залишають читача байдужим. Герої змушують вболівати і розділяти цю історію з собою.

Мене переповнює мстива радість, зла втіха від цієї книги. Авторка так потужно, так майстерно, так аргументовано топче патріархальні наративи у свої історії. Це було до біса шикарно. Це було навіть більше ніж шикарно.

Але фінал — мов крижана вода на голову. Якою б великою ти не стала, завжди є хтось величніший. І тільки друга книга дилогії відповість - хто кого.

Я щиро рекомендую цю неймовірну книгу.

Книга про футуристичний світ, де реальна китайська історія переплітається з елементами меха і фентезі. Головна героїня, Ву Дзетянь, бореться зі стереотипами та системою, що жертвує жінок у ім’я вищих цілей, прагнучи помсти за смерть своєї сестри. Історія розповідає не лише про боротьбу з інопланетними загарбниками, а й боротьбу за рівність та справедливість.

Досить цікаво було спостерігати вплетіння реальних історичних фактів у фантастичний сюжет, деякі моменти дуже вразили мене. Тому початок книги мені дуже сподобався. Далі події дещо збавили темп, головна героїня почала мене дратувати своєю поведінкою і я була впевнена що більше 3 зірок я не поставлю книзі 😁 Наявність поліаморної лінії кохання не зробило книгу романтичною, і під кінець події закрутились з новою силою, я прониклась люттю книги і готова була разом із Ву Дзетянь знищувати всіх і вся 😈

"Я не вірю в кохання. Кохання мене не порятує. Я обираю помсту."

"Спокути не буде. Це не я хибила. Це всі решта"

І саме так мені відчувалась ця книга.

“Чоловіки так прагнуть наших тіл і так бояться нашого духу”
⠀
Ну привіт, ще одне улюблене фентезі (перша частина точно улюблена)❤️
Нічого не очікувала, та ще і починала з побоюваннями, але полюбила всією душею.
⠀
Полюбила цей неперевершений світ, в якому у боротьбі з космічними загарбниками-хундунами протидіють металеві машини хризаліди та всі вони мають форму різних тварин (на початку історії є їхні зображення). Цими хризалідами керують пілоти, але не просто сидять за кермом, вони за допомогою своєї енергії стають самою машиною😱
⠀
Раніше я нічого подібного не зустрічала і тому ледь не здуріла від крутості всього, що там відбувається🤩
⠀
Полюбила я персонажів з їхніми гіркими історіями, травмами та божевільними поглядами на життя.
⠀
Ближче до закінчення мені здалося, що авторка трохи захопилась і нашу героїню Ву Дзетянь нагородила маніакальним бажанням мати максимальну владу, але це ж звичайно нічого не псує🤷🏻‍♀️
⠀
І ще більше полюбила я любовний трикутник між гг. Поліаморія – це ідеальний прийом від авторів (саме для мене), бо «трикутник – це найстабільніша фігура», так зазначила наша Ву Дзетянь.
⠀
Але я вважаю, що без неї хлопцям теж було б нормально)))😏
⠀
Тут підіймається незліченна кількість соціально-психологічних проблем: гендерна дискримінація, сексизм, насилля, збройні конфлікти, політичні інтриги й багато іншого.
⠀
І тут є один звичай, який я зустрічаю вдруге, і який вщент розбиває моє серце: навмисно понівечені жіночі ступні – це жах просто😭
⠀
Фінал вражає своєю непередбачуваністю. Я і поплакала, і майже почала ненавидіти авторку за те, що вона наробила з улюбленим персонажем! Але я і розізлитися не встигла, бо трапився новий сюжетний поворот і тепер я мрію про продовження.
⠀
В найкращі року! Раджу ✨

🌸 «Залізна вдова» - це стім-панк, заснований на китайській культурі. Прообразом Ву Дзетянь є китайська імператриця Ву - вона була єдиною жінкою за всю чотирьохтисячолітню історію Китаю, яка обійняла найвищий титул.

🌸 Червоною ниткою в історії прописана тема фемінізму і боротьби за права жінок, яких використовують як розхідний матеріал у боротьбі з загарбниками.

«Чоловіки так прагнуть наших тіл і так бояться нашого духу».

Гг уособлює собою соціальну нерівність та жорстокі закони краси в Китаї. Дзетянь є образом жіночої сили та гніву. При цьому, авторка не вибілює її особу і вчинки, та і всі ГГ історії постають морально сірими персонажами.

🌸 Нестандартний любовний трикутник, в якому, на диво, досить гармонійні стосунки. Хоча одного з персонажів недостатньо розкрито, як на мене. Сподіваюсь, все стане більш зрозумілим в наступній частині.

🌸 В книзі наявні жорстокі сцени - агресія, насилля – але не так багато, як я очікувала, прочитавши анотацію.

🌸 Цікавий факт:

При написанні книги Сіжань Джей Чжао надихалась такими аніме, як «Євангеліон», «Атака титанів» і серіалом про діґімонів.

P.S.
❗️Українською «Залізна вдова» була видана @vivat_book , але, на жаль, додатковий наклад книг згорів 25 травня 2024 року в наслідок російської атаки на Харків. Авторка книг висвітила це у своєму акаунті в тіктоці та підтримала Україну у нашій боротьбі.

Коли починала читати, я десь упустила той момент, що це дилогія 🙈 Книга закінчується кліфгенгером, а коли буде друга частина, щось поки не зрозуміло.
Але буду з нетерпінням її чекати...