Сіжань Джей Джао

І як тепер мені дожити до наступної частини?

Щойно дочитала "Залізну вдову", і давно література так мене не вражала.
Головна героїня, Ву Дзетянь, - надзвичайна головна героїня. Ти нею надихаєшся, ти за неї вболіваєш, ти в неї віриш до останньої сторінки книги. І там де, зазвичай головним героїням не вистачає духу, Ву Дзетянь робить не можливе. Вона справжня бунтарка не тільки у боротьбі проти визначення жінки у патріархальному суспільстві, а й у типової моделі любовних стосунків між людьми. І як би їй не було боляче, вона знову підіймається і веде свій бій.

У цілому сюжетних дірок не помічено. Думки авторів дуже відгукуються мені. Дійсно хороша книга, яка я свіже повітря у сучасній літературі.

Я відчувала захват, біль, сумʼяття і нарешті десь наприкінці дійшла катарсису із цією книгою.
Читання «Залізної вдови» було непростою мандрівкою. Перші сторінки із всіма «хундунами», «хризалідами» та енергіями «ци» спантеличують, ніби пробираєшся крізь живопліт.
Потім починаєш бігти стежиною сюжету, бо він дуже динамічний… але щойно набереш темп, як тебе починає нещадно лупити гілками дерев в обличчя. Тільки оговтавшись від одного удару, потрапляєш під чергову гілку-подію. Часом тебе збиває з ніг, але увесь час крізь листя над голову пробивається тепле сонячне проміння.

Головна героїня Ву Дзетянь вступає до армії, щоб стати помічницею пілота хризаліди (бойової машини), незважаючи на те, що жінки дуже рідко виживають. Вона хоче помститися за смерть сестри. Запитаєте, а як батьки це допускають? Відповідь болюча: а вони раді, бо в разі її смерті отримають компенсацію і оплатять навчання сина. Однак головна героїня відкриває в собі потужну силу, яка допомагає їй не тільки не загинути в першій же битві, а й змінити хід всієї війни.
Та головна боротьба Ву Дзетянь відбувається не на полі бою, а в боротьбі із патріархальним, мізогінним суспільним укладом і в армії, і в сімʼї.

Авторка використала в сюжеті чимало кліше і типово голлівудських сюжетних поворотів, тому ця книга цілком може стати видовищним фільмом або аніме.

«Залізна вдова» - одна із книг, тираж якої був втрачений в результаті руйнування типографії «Фактор-друк». А авторка, в свою чергу, дуже активно виступила у підтримку України. Від цього історія «Залізної вдови» стає більш символічною.

З цією книгою пережила стільки емоцій: від закочування очей, типу, "що це взагалі за дичина", до «о май гад – давайте продовження».

Спочатку це відчувалося, ніби хтось описує якусь посередню комп’ютерну гру чи серіал, але в другій половині авторка задумала стільки несподіваних поворотів, що сторінки горталися блискавично швидко, а герої шокували своїми вчинками. Врешті вийшло непогане бойове фентезі з китайським вайбом.

Фінал з цікавезним кліфгенгером переконав мене, що треба чекати й читати продовження.

Мені справді сподобалася книга та хочеться якнайшвидше продовження історії. Дуже сподобалася динамічність сюжету. Немає надто великого акценту на любовній лінії, чи радше поліаморії, якщо хтось раптом вагався через це при покупці, як я. Звісно, тут не без глибоких почуттів, але вони якось доволі гармонійно вплітаються в сюжет книги, тому немає відчуття, що забагато, бо акцент на іншому. Цікаво спостерігати за змінами, що відбуваються з Дзетян та людьми навколо неї, її нелегкою боротьбою за власні переконання. Тут про багатогранність людських емоцій та вчинків: від найтемніших до найсвітліших, витривалість, внутрішню силу, цілеспрямованість, любов та відкритість поглядів. Цікава світобудова та інтригуюча кінцівка, на яку я хоч і мала певні підозри, але вона таки перевершила мої очікування.

«Чоловіки так прагнуть наших тіл і так бояться нашого духу»

Перші сторінки я читала з отаким виразом обличчя 😮
Жінок сприймають як обʼєкт сексуальних втіх, прислугу та інкубатор для народження дітей. Ламають їм ступні, щоб ніжка була маленькою, бо так подобається чоловікам, та підсовують їх як гарматне мʼясо у війні.

Книга підійде тим, хто любить нетривіальний і динамічний сюжет, неоднозначних персонажів, які проходять тяжкий шлях і не поступаються своїм цілям.
Мені імпонувало, як тут піднята тема фемінізму, і хоча для мене це все базові речі, для багатьох, це буде пізнавально, і можливо на деякі речі ви подивитесь з
нового боку.
З плюсів, це «Трикутник найстабільніша фігура», так тут відносини у трьох 🥵і вони всі настільки милі, що я просто пищала від захвату.
Хоча опису сексуальних сцен тут немає (а жаль»?), головні чоловічі персонажі тут дуже круті.

Однак мені б хотілось трохи глибших персонажів та їхніх думок. Події розвивалася настільки швидко, що мені хотілося перепочити. Постійна напруга, яку я не люблю в книгах віддаляла мене від книги, і рука особливо не тягнулася.

Але все таки, я думаю, що книга може сподобатися багатьом, вона динамічна та цікава. Мені теж вона сподобалась, просто очікувала трохи іншого. Читати продовження однозначно планую, бо кінець книги, це щось із чимось.

Драйвове техно-фентезі в китайському антуражі замовляли?

«Залізна вдова» стала для мене приємним відкриттям, хоч вона й не позбавлена характерних для young adult-літератури пафосу, дещиці мерісьюшності та дещо спрощеного розкриття теми фемінізму. Але це було справді дуже й дуже динамічно!

Подій в книзі так багато, що тільки й встигаєш слідкувати за неймовірно стрімким розвитком сюжету, сторінки летять, наче дивишся захопливий серіал, і банально не вистачає часу, щоб прискіпливо аналізувати чи звертати особливу увагу на мінуси. Можливо, дії героїв не завжди логічні і в іншому випадку я б тисячу разів закотила очі і пробила рукою чоло… Але!

Агресивно-пробивна героїня Ву Дзетянь захоплює всю увагу, адже буде боротися із патріархальною системою проти сексизму й за визнання жінок-конкубін рівними чоловікам-пілотам, що вдвох керують величезним роботом-воїном в боротьбі з космічними загарбниками. Китай тут постає дуже футуристичним, проте закоренілість традицій нікуди не поділася навіть у далекому-далекому майбутньому. Дівчата все ще створені для кухні і насолоди чоловіків (ну і щоб героїчно померти в першому ж бою, бо їх енергія начебто слабша), все ще існує традиція бинтування ніг (до речі, головну героїню не оминув цей болючий жах), між жінками все ще відсутня солідарність. І Дзетянь це неймовірно бісить! Її старша сестра загинула в кріслі однієї з бойових хризалід, бо вона була лише жінкою, з якої пілот-чоловік черпав енергію, тож Дзетянь живе думкою про помсту.

«Можливо, якби все склалося інакше, я могла б до цього звикнути. Бути заколисаною в його теплі і сяєві. Бути плеканою. Бути коханою.
Але я не вірю в кохання. Кохання мене не порятує.
Я обираю помсту».

Саме помста приведе її до лав армії, де героїня не тільки виконає свою люту мрію, а й дізнається таємниці Їнь та Яну, що влада століттями приховує від населення.

«Чоловіки так прагнуть наших тіл і так бояться нашого духу».

Проте, розкриваючи тему фемінізму, Сіжань Джей Джао робить це досить поверхнєво, не заглиблюючись і не вдаючись в деталі. Але я й не очікувала глибоких роздумів у цьому жанрі, тож пробачаю авторам свідомий недогляд. Автори також зачіпають тему соціальної нерівності (власне, куди ж без неї, бо в будь-які часи якщо у тебе є гроші – то ти керуєш світом), зокрема досить злободенною стала наступна цитата: «Можна цілковито розв’язати свої проблеми, просто закинувши грошви. А якщо не вдалося, то це просто означає, буцімто вам забракло коштів для розв’язання цієї конкретної проблеми».

Звичайно ж, не могли не заінтригувати нестандартні стосунки – поліаморія – це щось новеньке у фентезі. Але у мене чомусь не виникло питань, бо герої дивним чином підходять одне одному і гармонійно доповнюють одне одного. Дійсно, «трикутник – це ж найстабільніша фігура».

Фінал книги, звичайно, здивував. У мене з’являлися певні сумніви щодо війни людства з прибульцями, власне, автори розкидали по тексту невеличкі пасхалки, тож хто їх помітив, той наприкінці книги здивувався НЕ АЖ ТАК СИЛЬНО. Я наче й помітила, але думка «йой, точно! Раніше ж була ця фраза!» прийшла до мене вже у фіналі. Тож не можу не чекати на продовження, бо дуже вже інтригуюче завершилася перша книга.

До речі, кому важко буде візуалізувати всі ці хризаліди, хундуни і бої, можна згадати про фільм «Трансформери» і «Тихоокеанський рубіж», вони дуже круто допомагають уявити картинку.

Одна з найкращих прочитаних книг 2024 року, не менше.

Почну з того, що головна ідея всього сюжету це щось новеньке, я ще такого не бачила і не читала. Книга вміло переплітає фантастичні мотиви з фентенезійними нотками та історією.
Ву Дзетянь - сильна головна героїня, втілення фемінізму та незалежної жінки. Захотіла собі двох хлопців - отримала 💪 Ну але не тільки це. З переламаними лотосовими ніжками, вона так би мовити ледь не повзла до своєї цілі - зруйнувати устрій всієї системи і їй частково це вдається.

Лі Шимінь та Їджі займають окреме місце в моєму сердечку та і взагалі цілій історії. Бекграунди обох хапають за душу, але особливо Лі Шиміня, якому буквально довелося пройти ціле пекло від розумного хлопчика до смертоносного холодного вбивці.

Всі втрьох настільки гармонійні в своїх спільних стосунках, що під кінець я перестала їх сприймати окремо,лише разом.
Загалом книга заслогувує на всі можливі похвали і винагороди. Нарешті "бестселер Нью-Йорк Таймс" не просто аби було і присудження для галочки.
Так як це дилогія, з нетерпінням буду чекати на продовження, адже кінець першої частини дуже заінтригував.

💔«Чоловіки так прагнуть наших тіл і так бояться нашого духу.»

Книга-виклик.
Книга-протест.
Книга-провокатор.
Книга-революція.

Саме так я б назвала це мехафентезі, яке точно змінить книжковий світ. Це те фентезі, яке кричить, що цінною життів героїнь цієї історії, сталася і має бути революція у світі патріархального устрою. Це та історія, яка показала, що жінка — НЕ прибиральниця, НЕ річ для задоволення чоловіків, НЕ душа, яка має стати жертвою замість чоловіків, НЕ слабкість, як хочуть це показати чоловіки, а сила, яка може бути вище чоловічої.

Коли я взяла читати цю книгу думала, чи вийде в авторки, вступивши на цю небезпечну стежку з цією темою, пройти її гідно і не зіпсувати все. Але видно, що дух Залізної вдови — це сама авторка, адже забувши про страх вона зробила справжню революцію.

Пілотеса вогняної хризаліди «Жар-птаха». Дівчина-вогонь. Залізна вдова. Імператорка Ву. Це все про цю зірвиголову Ву Дзетянь, яка поставила на вуха весь їх світ. Як і ті, що її оточували, я вже не знала, що очікувати від неї наступного разу. Не дівчина, а вогняна буря просто, яка готова спопелити все на своєму шляху, після того на що її нарекли рідні і чоловіки. Так, моментами вона перебирала міру в своїх словах і діях, але і зрозуміти її можна.

Те, як авторка розказала нам про цей світ, їх культуру і релігію захоплює. Усе розвивається і розкривається дуже активно, тому динаміка книги просто🔥

І щодо поліаморії. Я знала, що це буде в книзі, але я бачила її з один героєм конкретно. Але побачимо, що ж буде з цією лінією далі.

До речі, ця книга нагадала мені дораму «Закохатися у твою посмішку» тим, що головна героїня теж показала, що жінка не слабша за чоловіка в їх галузі. І це🔥

Книга сильна. Та чи всі сприймуть цю силу? Адже мʼякості в ній немає, хоча є теплі і ніжні почуття, які роблять свій контраст з цією могутньою і темною історією.

Враження від книги такі сильні і змішані, що мені дуже важко скласти слова докупи, але я намагатимусь це зробити.

Я не очікувала від книги абсолютно нічого і взялася за її прочитання лише тому, що вона стала вибором книжкового клубу. Тож яким був мій подив, коли я зрозуміла, що це одне з найкращих і найсильніших фентезі, яке мені доводилося читати.

Ми маємо фантастичний світ, у якому космічні загарбники, інноваційні технології і значна роль медіа у суспільстві, поєднуються зі страшним китайським звичаєм бинтування стоп, середньовічною боротьбою провінцій, класовою та статевою нерівністю.

Головну героїню можна назвати жорстокою, але вона така сильна і цілеспрямована, що просто не може не сподобатися. Також дуже багато важливих тем порушень у книзі: прийняття свого тіла, любов до себе, кохання, партнерство, а ще дискримінація і насилля.

Ця книга - немов ковток свіжого повітря. Вона унікальна, не типова, оригінальна і зовсім не схожа на інші книги.

Однозначно рекомендую і ставлю найвищу оцінку.

Люблю починати відгуки з фрази: ця книга просто неймовірна! Це перше, що приходить в голову дивлячись на примірник.

Антиутопія зі збереженням найкращих китайських традицій в зневажанні жінок та переляками - хто, що подумає.
Наукова фантастика переплетена з ці, трансформація у бойову машину в формі звіра або птаха - взагалі щось супер нове. Додамо сюди прибульців. Ще не вистачає для пострілу в сердце читачу? Тоді тримайте поліаморію. І не якийсь там банальний трикутник кохання. А бажання персонажкою брати від життя те, чого хочеться, а не те, що дозволяють загально прийняті рамки. Не сухо, динамічно.

Я в захваті!

Жорстокість, лють та кривда.

Всі ці почуття зібралися всередині, щоб сформувати цю книгу, я впевнена. 

Я не можу передати вам захоплення цією книгою, але точно можу сказати, що цей мехафентезі змінить книги. Це те, чого так довго не вистачало. Ця дія, заклик та протест. Ця революція духу проти патріархальних устроїв, ця радикальна зміна всього ціною людських життів. Це помста.

За всіх тих, хто був вимушений жити в омані, страху та репресії. 

Сюжет активний, постійно розвивається і розкривається такий неймовірний світ. Саме так нам розказують про релігію, культуру, а також про устрій в неймовірному світі, котрий є алюзією на стародавній Китай. 

Історичні постаті перетворені у героїчних, абсолютно сірих персонажів. Тут ти не можеш вірити нікому, крім себе, своїх відчуттів. Я в захваті від цієї книги саме через провокативність, через виклик. А може й заклик до боротьби.

Я впевнена, що персонажі ще не розкриті. І відгуки я пишу з чистих відчуттів і без деталей, щоб не дати вам більше інформації, ніж потрібно. Але ця книга вартує уваги. Вона вартує, щоб вибратися зі стану «я нічого не можу» до стану «я спалю все».

А ще тут така ніжна репрезентація поліаморних стосунків, що всередині щось стискається. Нереалізована мрія? Чисте бажання? Розкривається розуміння «любові», котра не може бути обмеженою. Котра створена для дарів, котра створена для ширшого спектра почуттів.

Феменізм + Фентезі = це потужне поєднання, яке у випадку неправильних акцентів може виявитися провальною затією. Тож Сіжань Джей Джао зайшла на небезпечну територію 💥 Але вона, як і її героїня, не з лякливих: поставила собі виклик написати книгу зазначеного напрямку і гідно його виконала.

Ву Дзетянь – чи не головна приваба книги для мене! Ну вона й зірвиголова! Серйозно, давно мене так не дивували головні персонажки, адже ти не знаєш, що вона вчудить: кого вбʼє, кого поцілує, кого зрадить, кого врятує. Дівчина-вогонь ❤️‍🔥 [недарма ж вона пілотеса саме вогняної хризаліди «Жар-птаха»]. Часом вона дуже яскраво нагадувала мені Катніс Евердін, яку я обожнюю [до речі, окрім цього деякі епізоди дуже сильно відкидували мене до «Голодних ігор»].

І до гарячого пункту, який цікавить багатьох 😏 Поліаморія. Дзетянь має 2 партнерів, з якими взаємодіє на різних рівнях і які.. ще й потім взаємодіять між собою. До того як почати книгу, я знала, що тут буде такий тип стосунків, але все одно щоразу дивувалася, коли ці епізоди вигулькували. Зізнаюся, я чітко бачила Дзетянь з одним, а третій був зайвий, але побачимо, як авторка викрутить це в другій частині.