Огастін Седжвік

Ця книга - велике дослідження автора, яке дуже таки цікаво читати. В ньому можна віднайти дуже багато цікавих фактів, й на перший погляд, подій, які навряд чи мали мати стосунок до виробництва кави. Дослідження пов’язане не лише з тонкощами вирощування кавових зерен та виробництва кави, а й з різними економічними (Велика Депресія, налагодження міжнародних зв’язків, протекціоністські методи захисту виробників …), соціальними (скасування рабства, пошук нових методів стимулювання працівників, залучення різних вікових груп до праці та інше), фізичними, географічними, політичними питаннями.

Здавалося мала б вийти нудна книга з купою імен, дат, локацій, однак це не так. Адже автор досить легко й дуже цікаво розповідає про всі ці речі. Прочитати цю книгу варто не лише економістам, менеджерам, чи іншим профільним спеціалістам, а й любителям кави або історії.

Це чудова книга — більше, ніж я думав, коли почав її читати. Це свого роду біографія, але чия? Спроба дослідити продукт – каву – та його місце в економіці США, як виробництво, так і споживання. Привабливість очевидна: люди п’ють багато кави й платять за це чимало. Перерва на каву є частиною робочого життя американців з часів Великої депресії та Другої світової війни. Перші переможці серед стартових брендів кави також займають важливе місце, і вони все ще доступні в продуктових магазинах.

...але це також біографія кави в одній країні-постачальнику – Сальвадорі – і разом з нею приходить майстерне пояснення того, як там працювала система кавових плантацій, а також виробнича логіка системи плантацій. Враховуючи недавню історію бавовни та рабства, ця книга є гарною додатковою історією.

... але книга Седжвіка також є історією ключової сім’ї у виробництві кави в Сальвадорі – родини Джеймса Дж. Хілла, який відіграв видатну роль у розвитку тамтешньої галузі. Сімейний портрет, який тут змальовується, захоплює.

Однак, на додаток до вищезазначених сюжетних ліній, «Coffeeland» також є політичною економією як щодо пропозиції кави, так і щодо попиту на каву. З точки зору пропозиції, виробництво кави стало індустріалізованим, а режим виробництва на плантаціях став регламентованим подібно до того, як були регламентовані фабрики, що зароджувалися у Британії та США після Громадянської війни. Усе стало спрямовано на максимізацію виробництва, зниження витрат і відходів. Роль місцевої влади також є частиною історії.

З боку попиту також є складна історія. Збільшення споживання кави в США та визнання кави майже національним напоєм було пов’язане з появою міських і приміських робочих місць у США у 20-му столітті, а також із зростанням нових каналів розподілу, таких як супермаркети, кількість яких збільшувалась разом зі розширенням передмість після Другої світової війни. Двостороння політична економія кави дозволяє читачам порівняти витрати та переваги кави в їхньому житті з витратами та вигодами тих, хто працює над виробництвом кави до того, як вона потрапить у США.

Книга добре написана, з короткими доступними розділами. Є багато підтверджуючих посилань, у тому числі на попередні дослідження кавової економіки з початку індустрії. Автор наповнив книгу великою кількістю тонких деталей і посилань на інтелектуальне життя кінця 19-го і початку 20-го століть. Мені подобаються бізнес-історії, а Coffeeland — чудовий приклад цього жанру, і його варто прочитати.