Огастін Седжвік

Обожнюю каву! Уявити свій ранок без кави я не здатна!

Я очікувала на легеньку історію про захоплення світу кавою, а отримала справжню наукову працю, написану досить зрозуміло і доступно. І не тільки про каву! Ця книга — детальний екскурс в минулі два століття життя Сальвадору, економічні тенденції та політику. І це мега крута грунтовна праця!.

У книзі дуже багато політики. Беручи цю книгу в руки, я хотіла дізнатися більше саме про історію кави, але її якраз було трохи малувато. Життя плантаторів та бідних селян, наростання загального незадоволення та нелюдські умови існування, зародження і поступове поширення ідей комунізму та революції, які несли кров, смерть, диктатуру.

Сальвадор — одна з багатьох країн, які експортують найпоширеніший наркотик сучасності. На прикладі Джеймса Гіла, який вісімнадцятирічним переїхав до Сальвадору у пошуках кращого життя, автор розповідає про життя плантаторів кави від початку двадцятого століття. Про злети і падіння, експерименти і тяжку праця. Джеймс Гіл був
розумним, підприємливим, винахідливим і готовим на все заради досягнення успіху. Він зводив все до цифр, а робітники, звичайні сальвадорські селяни, були всього лише ресурсом, який мав принести йому прибуток.

Розповідь досить хаотична. Автор перескакує у часі, подіях, героях, деталях. Від цього книга загалом сприймалася трохи складно, моментами було важко відсліткувати послідовність подій.

Кінцівка мене трохи розчарувала. В мене склалося враження, що автору дали певне обмеження в об'ємі книги, яке він перевищив, тому кінцівка вийшла досить різкою.

☕️ Чи знали ви, що чай з’явився на британському ринку набагато пізніше за каву?
🧾 Або що перша кав'ярня в Лондоні була відкрита на початку 1650-х років?
☕️ Який з’язок між виробництвом кави і голодом?
🧾 Чи як пов'язані глобалізація та комунізм?
☕️ Як каві вдалося захопити наш світ?

Підсумовуючи, книга справила на мене значне враження. Вона заслуговує на більшу популярність, бо це не тільки історія про найпоширеніший напій сьогодення, а також про людей, життя яких невід'ємно з ним пов'язане!

Читайте книгу про каву за чашечкою кави!

Ця книга - велике дослідження автора, яке дуже таки цікаво читати. В ньому можна віднайти дуже багато цікавих фактів, й на перший погляд, подій, які навряд чи мали мати стосунок до виробництва кави. Дослідження пов’язане не лише з тонкощами вирощування кавових зерен та виробництва кави, а й з різними економічними (Велика Депресія, налагодження міжнародних зв’язків, протекціоністські методи захисту виробників …), соціальними (скасування рабства, пошук нових методів стимулювання працівників, залучення різних вікових груп до праці та інше), фізичними, географічними, політичними питаннями.

Здавалося мала б вийти нудна книга з купою імен, дат, локацій, однак це не так. Адже автор досить легко й дуже цікаво розповідає про всі ці речі. Прочитати цю книгу варто не лише економістам, менеджерам, чи іншим профільним спеціалістам, а й любителям кави або історії.

Це чудова книга — більше, ніж я думав, коли почав її читати. Це свого роду біографія, але чия? Спроба дослідити продукт – каву – та його місце в економіці США, як виробництво, так і споживання. Привабливість очевидна: люди п’ють багато кави й платять за це чимало. Перерва на каву є частиною робочого життя американців з часів Великої депресії та Другої світової війни. Перші переможці серед стартових брендів кави також займають важливе місце, і вони все ще доступні в продуктових магазинах.

...але це також біографія кави в одній країні-постачальнику – Сальвадорі – і разом з нею приходить майстерне пояснення того, як там працювала система кавових плантацій, а також виробнича логіка системи плантацій. Враховуючи недавню історію бавовни та рабства, ця книга є гарною додатковою історією.

... але книга Седжвіка також є історією ключової сім’ї у виробництві кави в Сальвадорі – родини Джеймса Дж. Хілла, який відіграв видатну роль у розвитку тамтешньої галузі. Сімейний портрет, який тут змальовується, захоплює.

Однак, на додаток до вищезазначених сюжетних ліній, «Coffeeland» також є політичною економією як щодо пропозиції кави, так і щодо попиту на каву. З точки зору пропозиції, виробництво кави стало індустріалізованим, а режим виробництва на плантаціях став регламентованим подібно до того, як були регламентовані фабрики, що зароджувалися у Британії та США після Громадянської війни. Усе стало спрямовано на максимізацію виробництва, зниження витрат і відходів. Роль місцевої влади також є частиною історії.

З боку попиту також є складна історія. Збільшення споживання кави в США та визнання кави майже національним напоєм було пов’язане з появою міських і приміських робочих місць у США у 20-му столітті, а також із зростанням нових каналів розподілу, таких як супермаркети, кількість яких збільшувалась разом зі розширенням передмість після Другої світової війни. Двостороння політична економія кави дозволяє читачам порівняти витрати та переваги кави в їхньому житті з витратами та вигодами тих, хто працює над виробництвом кави до того, як вона потрапить у США.

Книга добре написана, з короткими доступними розділами. Є багато підтверджуючих посилань, у тому числі на попередні дослідження кавової економіки з початку індустрії. Автор наповнив книгу великою кількістю тонких деталей і посилань на інтелектуальне життя кінця 19-го і початку 20-го століть. Мені подобаються бізнес-історії, а Coffeeland — чудовий приклад цього жанру, і його варто прочитати.