Крістін Генна

Надія може зламати? Що таке надія, це лише блискуча принада для довірливих? На що здатна любов? Як вибратися з кайданів токсичного, нещасного, відчайдушного кохання?

До Аляски приїздить два типи людей: ті які тікають кудись, або ті, які тікають звідкілясь. І от із цим другим типом треба завжди бути насторожі. Та не тільки людей тут треба остерігатися. Сама Аляска вмент може обернутися зі Сплячої красуні на суку з обрізом у руці. Тут помилитися можна тільки раз. А помилишся вдруге — каюк тобі. Аляска край магічний, тут всьому навчишся. Тільки треба відкритися йому, однак він ще й підступний. Джек Логдон сказав, що на Алясці є тисячі способів померти. Тож треба пильнувати завжди. Тут не забавки, не казки, тут все по-справжньому: довга ніч, холод, ведмеді та відсутність цивілізації. Треба навчитися виживати: стріляти, убивати, прогодовувати й захищати себе. Люди тут не на вершині харчового ланцюга. 

Отак почалося життя Лені та її сім’ї на клаптику землі, куди під час припливу не досягала вода, на півострові зі жменькою людей і сотнями диких звірів, у кліматі такому суворому, що й убити може. Тут нема поліційного відділку, телефонного зв'язку, і ніхто не почує крику. Вони далеко від цивілізації. 

На дикій Алясці, далеко від туристичних узбереж, людей з неординарними поглядами вистачало. Вони вірили в дивні речі, молилися єдиному Богу, а в їхніх підвалах можна було знайти однакову кількість рушниць і Біблій. Якщо комусь хотілося жити там, де йому не казатимуть, що робити, і де всім не буде діла, що ти робиш, — Аляска підходила ідеально. Індивідуалістів тягне сюди через дух пригод, що далі від цивілізації — то більше дивного. Більшість людей після однієї темної, понурої 18 місячної зими щодуху тікали звідси. Ті, що лишалися — злочинці, любителі пригод, романтики, самітники, — рідко коли їхали взагалі. 

Головне не тільки, що події відбуваються на Алясці, але те, що це 1974 рік, в якому доросла роботяща жінка не може отримати кредитну картку. Не треба скиглити через те, чого не можеш змінити. Треба жити далі та давати жити іншим.

Лені опинилася в пастці цієї місцини й браку грошей, але щонайперше — у пастці хворобливого викривленого кохання. Дитина завжди горює за втраченими батьками — і байдуже, як саме вона їх втратила й наскільки прекрасними чи гівняними вони були. Всі ми здатні на потужні емоції, які здатні зсунути континенти нашого минулого. Людину можна водночас любити й ненавидіти, можна сильно й глибоко переживати, соромитися своїх почуттів і водночас радіти, що вчинили такий страшний злочин… Життя — і закон — не на боці жінки. Інколи вчинити правильно — це аж ніяк не правильно. 

Все сталося саме так, як повинне було. Вони обоє перетнули власний океан — її був повний жорсткої любові й утрати, його — болю, — щоб зустрітися там, де їхній дім. Ми, люди, робимо все так, як хочемо. Так цікавіше життя. 

Аляска має велике серце, це жінка, яка вміє любити. Книжки — це тільки відображення реального життя, а не воно саме. 

«Чотири вітри» — це епічна сага, яка переносить читача в часи Великої депресії, змальовуючи не тільки економічні труднощі, але й глибоко людські переживання, силу духу і незламність перед обличчям неймовірних викликів. Авторка майстерно відтворює атмосферу цього важкого періоду, наповнюючи її живими і болючими деталями, які не залишать нікого байдужим.

Головна героїня, Ельза, проходить через неймовірні випробування, з яких виходить ще сильнішою. Вона — уособлення стійкості і мужності, яка, незважаючи на всі труднощі, не втрачає надії та продовжує боротися за краще майбутнє для себе та своїх дітей. Її шлях — це подорож крізь відчай і втрати, але також і крізь любов, надію і самопізнання.

Сюжет книги захоплює своєю емоційною насиченістю. Кожна сторінка наповнена почуттями, які змушують співпереживати героям, відчуваючи їхній біль, радість і надію. Авторка майстерно передає драму людських стосунків, розкриваючи теми самопожертви, вірності та сили родинних зв'язків.

«Чотири вітри» також вражають своєю актуальністю. Незважаючи на те, що події книги відбуваються майже століття тому, вона зачіпає питання, які залишаються важливими й сьогодні: боротьба за справедливість, права людини, екологічні проблеми та соціальна нерівність. Ця історія нагадує про те, наскільки важливо мати віру у свої сили і не боятися йти вперед, навіть коли світ здається ворожим і непередбачуваним.

Це книга, яка залишає глибокий слід у душі. «Чотири вітри» — це більше ніж просто роман про історичні події; це прониклива розповідь про людяність, виживання і непохитність перед обличчям труднощів. Це історія, яка надихає і змушує задуматися, даруючи надію і віру в те, що навіть у найскладніші часи можна знайти силу йти вперед.

1️⃣Проблема перша:
30-х роки 20 століття, США, Техас… Жоден поважний чоловік не захоче собі непривабливу дружину, яка стане йому тягарем. Таке враження, ніби, щоб добре жити, треба лише вдало вийти заміж.

2️⃣Проблема друга:
Посуха, економічна криза, велика депресія …
“...американці не повинні брати подачок від уряду. Вони повинні тяжко працювати й добиватися всього самі…”
Здатися - занадто просто. Хоч як страшно Ельзі не було, вона мусила щодня виживати.

3️⃣Проблема третя:
Ельзі 25 років і перспектив нема. Вона знала, що сама в цьому винна, що вона щось робить не так. Вона відчайдушно намагалася знайти, що саме, але так і не зрозуміла, який з її недоліків так відштовхує людей. Усі думали, що вона все життя вибачатиметься за своє існування, розчинятиметься у потребах інших, яскравіших людей. Вона винила себе, а треба винити інших. Виною всьому були втрати, бідність і людські помилки. Батьки завдають шкоди дітям - тим, що люблять замало. Тяжко буде не завжди, а проти «булера» є лише одна зброя - стояти на своєму.

✅Головна ідея твору:
Щоб пережити разом складні часи, треба любити один одного, бути командою. Хто тримається за минуле, втрачають шанс на майбутнє. Вчиться жити реальним життям. Не бійтеся померти. Бійтеся не жити. Будьте сміливі. Або прикидайтеся сміливими. Немає різниці. Сміливість - це брехня. Це просто страх, який ти ігноруєш.

📖"Чотири вітри принесли нас сюди,людей з різних куточків країни,на краєчок цієї великої землі ,і сьогодні нарешті ми повстанемо й битимемося за те,що вважаємо правильним.Ми битимемося за американську мрію,за те,щоб вона знову стала реальністю.
Джек каже ,що я войовниця.І хоча я в цьому сумніваюся,але знаю ось що:войовниці вірять у фінал, якого ще немає,і б'ються за нього.Войовниці ніколи не здаються. Войовниці б'ються за слабших.

І для мене це дуже схоже на материнство"

Ось такими сильними словами хочу почати відгук про сильну,віддану,вірну своїм принципам і землі жінку ,яка переживши стільки болі,негараздів не зламалася ,а стала сильнішою і сміливішою.Яка незважаючи на нелюбов до себе своїх батьків,навчилася любити сама і пронесла цю любов через усе життя.

📖" Її історія-про час,землю й незламну людську волю-це моя історія.Два життя переплелись в одне,і,як в будь-якій гарній історії, вони починатимуться,завершуватимуться і знову починатимуться.
Любов-те,що залишиться з тобою"

Книга ,яка настільки сильно передає любов до дітей,до своєї землі...відповідальність,силу і мужність ,яку несе в собі кожна жінка.
Книга,яка однозначно буде улюбленою і яку я буду рекомендувати прочитати усім жінкам....

Перше знайомство із авторкою закінчились моїм розбитим серцем💔
⠀
Бо книжка ця дуже похмура і важка.
⠀
Але готуйтесь до того, що розпочавши, вже не зможете зупинитися.
⠀
Сам сюжет, персонажі і те, як написано - підкорять будь-кого. Будете страждати, але читати і читати.
⠀
Це історія про те, як війна змінює людей! Як їм потім далі жити своє життя, а їхнім рідним «виживати» у таких умовах.
⠀
Це історія про сурове життя на Алясці. І скажу одразу, що я б ні за які гроші не погодилась на переїзд до такої місцевості. Бо життя там не для слабких.
⠀
Сімейне насилля, його наслідки, дружба, кохання, неймовірні пейзажі та вчинки, які змусять плакати багато кого. Тут все це є.
⠀
Дуже болить за родини, які зіткнулися з подібним. Дуже💔
⠀
Нічого від книги не очікувала, а отримала одну з найкращих книжок року✨
⠀
Раджу!

Щаслива була почати нову історію від улюбленої авторки. І знаєте, що я отримала? Розбите серце!
⠀
Такого скла я ще не їла. Ридала так, що повітря бракувало.
⠀
Мені боліло за головну героїню, дуже боліло. Як до неї ставилась родина, суспільство. Через всі ті труднощі, з якими довелося зіткнутися, через складні часи в країні, через розбите серце.
⠀
Але водночас я так пишалася Ельзою. Я ще не зустрічала сильнішої героїні.
⠀
Всі історії, які я читала про Велику Депресію були важкими. Але ця…це було моїм особистим пеклом.
⠀
Це той випадок, коли все погано, чекаєш, коли ситуація покращиться, проте стає ще гірше. А потім ще гірше, і ще…
⠀
Історія дуже важлива, вона неймовірно необхідна.
⠀
Звичайно ж вона відправляється в улюблені, але це дійсно моє розбите серце💔
⠀
Раджу всі твори авторки!
⠀

Книга-глибина. Напевно так хочеться її охарактеризувати. Не дивлячись на складну тему війни, коли я почула, що події відбуваються на Алясці, книга почала манити мене надзвичайною силою. Дуже глибока, важка, важлива книга. Торкає до глибини душі. Безгрошівʼя в моєму дитинстві однозначно відгукувалось болем тут в книзі. Через це я ще більше відчувала і переживала і свою травму, і героїв.

Не знаю чи інші книги Крістін Генни на стільки атмосферні, але якщо так, то вона має шанс стати безапеляційно улюбленою письменницею. Читаючи книгу ти ніби повністю поринаєш у відчуття, живеш разом з героями, шкірою відчуваєш мороз і умови життя, ніби тебе перемістили в ту реальність.
Браво! І книга РМ класної якості, її приємно і зручно читати, і виглядає вона божественно🤍

"Справжня сила – не в тому, щоб перемогти, а в тому, щоб встати після падіння."

"Велика глушина" авторки Крістін Генни – це подорож у глибини людської душі, замаскована під драматичну історію життя на Алясці. Здавалося б авторка описує красу і суворість дикої природи, та водночас варто помітити, що під метафорами та порівняннями, якими так вміло жонглює Генна, насправді криються складні родинні взаємини.

Сюжет: Учасник В'єтнамської війни Ернт Оллбрайт нарешті повертається додому. Та ця війна кардинально змінила чоловіка. Ернт перетворився на неврівноважену та нервову людину, що змушує родину щодня жити у страху. Тому після того, як Ернт втрачає роботу, вирішує залишити все позади та переїхати з родиною на Аляску, у якій вбачає вільне життя серед дикої природи.

Найбільші надії на нове життя плекала тринадцятирічна Лені, адже вона по факту стала заручницею батьківських неспокійних стосунків. І на початку у родини Оллбрайтів навіть непогано виходило жити на новому місці. Та щастя тривало недовго...

Узимку Аляска поринає у темряву… І у зв'язку з цим психіка Ернта знову не витримує, і він починає зганяти злість на доньку і дружину. Тому завданням для Лені і Кори стає вихід із "глушини", яка поглинула їхню родину.

Одразу хочу відзначити те, як Генна створює неймовірні образи, кожен з яких – це ніби окремий світ з власними страхами та бажаннями. А описи природи Аляски це взагалі щось фантастичне! Читаючи книгу, Ти можеш відчути холодний вітер, до пронизує шкіру, уявити барви північного сяйва і почти шум хвиль.

Насправді ж, "Велика глушина" це ще й дослідження людської душі, що опиняється на межі можливостей. Особисто для мене, "Велика глушина" стала таким собі ковтком повітря, що очищає від буденності та розкриває інший бік реальності, який змушує по-новому глянути на іноді очевидні нам речі.

Висновок після прочитання книги вимальовується лиш один - ніколи не варто опускати рук, навіть якщо тобі здається, що виходу нема, та наші герої доводять протилежне. Тож не варто забувати, що ми здатні на більше, ніж ми можемо, тому після первого падіння варто встати і йти далі, адже результат після пройдених випробувань того вартий.

Обожнюю книги Крістін Генни за щемливі душевні історії і розкриття неймовірних доль. Вже прочитавши "Соловей" та "Чотири вітри", я знала, шо наступна історія буде такою ж потужною і на сенси, і на сюжет. І я не помилилася. "Велика глушина" - дійсно сильна історія про нереально прекрасну і таку ж нереально сувору Аляску, про важкі умови, які можуть як загартовувати людей, так і зламати їх.

Аляска у авторки - дикий і прекрасний край, яка настільки об'ємно описана, що виступає ледь не окремим персонажем. Сніжний край тут не просто фон, а випробуванням для героїв, що змушує їх зіткнутися з власними страхами і слабкостями. Це місце, де краса і жорстокість переплітаються, створюючи ідеальні умови для драматичних подій. Основний сюжет сконцентровано навколо сім'ї Ернта Оллбрайта, ветерана В’єтнаму, який вирішує втекти з родиною на Аляску, шукаючи нове життя та спокій від власних демонів. Але ця мрія швидко перетворюється на кошмар, коли ізоляція і суворі умови починають впливати на його психіку, загрожуючи безпеці та єдності сім'ї.

Власне, життя з ПТСР тут дуже яскраво продемонстровано, при чому не від особи Ернта, а через його дружину і доньку, які стають не тільки заручницями його бажання втекти від світу, а й жертвами регулярного аб'юзу чоловіка і батька, бо кукуха його тримається буквально на чесному слові. Тема виживання в дикій непривітній природі з майже постійною темрявою (привіт, полярні ночі) поряд з людиною, що втрачає здорових глузд, розкривається в повній мірі. Багато уваги приділено залежності жінки від чоловіка в психологічному плані, адже попри постійні фізичні розправи і ментальний аб'юз, Кора не йде від Ернта і щоразу його виправдовує. Як би не намагалися сусіди і донька вмовити її тікати від чоловіка, Кора не може знайти в собі сили розрізати цей вузол. Читаючи, згадувала "Покинь, якщо кохаєш" Коллін Гувер, тематично історії досить схожі.

Загалом книга змушує задуматися про силу людського духу та межі, до яких ми готові йти, аби захистити тих, кого любимо. Зображення складних відносин між персонажами, особливо між матір’ю і донькою, є дуже зворушливим. Не можу знову не згадати, що тема материнських і дончиних відносин - це один з таких собі флагманів творчості Крістін Генни і у "Великій глушині" вони особливо щемливі.

Авторка і в цій книзі собі не зрадила - майстерно розкрила тему психічного здоров'я і впливу війни на людину. Крім того, вона показала, як важливо мати підтримку родини і знаходити красу навіть у найважчих умовах.

Окремо треба відзначити історію Ленні - доньки Кори та Ернта. Дівчинка надзвичайно сильна, вона є рушієм для своєї матері, та й саме через неї розкривається тема дружби і справжнього кохання. Фінал здався мені дещо казковим, але попри це я була йому рада, адже персонажі заслуговували на нього після всіх випробувань, що випали на їх долю. Як і завжди, раджу книги пані Генни і з нетерпінням чекаю на наступні.

📍«Життя важке. Треба бути жорсткішим, інакше воно виверне тебе навиворіт.»

"Чотири вітри" не для вас, якщо ви шукаєте щось легке для читання, яке можна просто скоренько прочитати і сказати "Так, це було чудово". Ні, це реальна історія про жахливий час в американській історії. Я одразу обрала цю книгу для читання, тому що в ній йдеться про Велику депресію, яка здавалася мені особливо близькою саме зараз. Я б назвала її своєчасною для наших часів.

Багато чого в цій історії відкриває нам очі на долю тих, кому пощастило менше. Хто намагається прогодувати свої сімʼї та заробити на життя у важкі часи, борючись за несправедливість. Звучить знайомо? Це і розриває серце, що ми боремося за ті ж самі фундаментальні права людини, що і 90 років тому!

Я не буду переказувати сюжет цієї книги, тому що її варто прочитати і вникнути самому. Але скажу, що в ній є все - любов, пристрасть, труднощі та біль. Прекрасна історія кохання і про те, як любов і втрата нас формують і повʼязують разом.

Історія про неймовірну жінку, про жагу до життя, до кращого життя для себе і своїх дітей, про сміливість, відвагу і нелюдську працездатність.
Ця історія родини, яка жила (виживала) в часи засухи точно не лишить вас байдужими.

Ставлю цій книжці ∞/10.
Складна історія та неймовірні пейзажі Аляски — це неймовірне поєднання.
Саме з цієї книжки колись розпочався мій свідомий читацький шлях і знайомство з цією авторкою. Вона космос 🌠