Нові відгуки

Ех, так сумно, що книга Крістін Генни мені зовсім не зайшла🥺 Я так люблю цю авторку, але з цією історією в мене, на жаль, не склалося. Насправді, це дуже емоційна й болісна книга. Тут є все: і любов, і страх, і ненависть, і надія, і пробачення. Порушується складна тема залежності в стосунках, а ще - те, як змінюються люди після війни. Дуже актуально в наш час. Спочатку мені все дуже подобалося: я прониклася персонажами. Особливо шкода було дівчинку, яка бачила, як змінюється настрій у батька: то він б’є маму, то каже, що кохає її. А мама не могла його покинути -бо мала сліпе й токсичне кохання. Описи Аляски - неймовірні! 😍 Авторка майстерно передала, як важко виживати взимку і наскільки треба бути до всього підготовленим. Згодом головна героїня зустрічає хлопця. Їм не можна бути разом, але це - перше кохання, сильне й справжнє. І, на жаль, воно призвело до жахливих наслідків. А от кінець… Все перетворилося на індійський серіал. Авторка такого накрутила, що я одразу знизила всі оцінки🫠 Було затягнуто, моментами нудно, і хотілося якомога швидше дочитати. “Склом” для мене це точно не було. Я не плакала і навіть не хотілося. Однозначно, не найкраща книга Крістін Генни. Але я все одно хочу знайомитися з її історіями далі.

Перша прочитана мною книга цієї авторки. Думаю, що знайомство вийшло вдалим. Одразу почну з того, чому 9, а не 10. 1. Хоч книга і викликає емоції, і персонажі прописані саме так, щоб викликати сильну реакцію — це зрозуміло. Зрозуміло також, що в самому тексті червоною ниткою проходить ідея: Аляска підсвічує, підсилює всі риси людини. Але. Знову маємо текст, де сильні жінки зображені у протиставленні до «хворого на голову» чоловіка. Більша частина книги обертається навколо нього. Хоча насправді в тексті вже є чимало моментів — дрібних і не дуже — які самі по собі розкривають силу волі й духу цих жінок. Бо це Аляска. Тут усі виживають — і не обов’язково завдяки або всупереч чоловікові. У мене залишилися дещо суперечливі враження щодо такого підходу до зображення жінок. 2. Завершення книги — точніше, темп фінальних розділів — був не зовсім у моєму смаку. Так довго занурюєшся в складний світ глушини, останнього рубежу, у боротьбу людини з природою, і раптом усе закінчується немов поспіхом. Насправді мені було б цікаво прочитати більше про те, як люди, які довго прожили на Алясці, пристосовувались до міста. Це зображено дуже побіжно. Акцент зроблено лише на тому, що це — не дім, і саме тому Лені з Корою було так важко: вчитись жити у місті. 3. Незважаючи на сильний характер Лені, у ній усе ж присутня певна незрозуміла мені наївність. Вона видається нелогічною. І ні — вона не «дика», як часто згадується у книзі (не про зовнішність, а про душу й характер). Наче так і має виглядати дитина, травмована батьком і матір’ю, але все ж здається, що наївного сприйняття у ній трохи забагато. Були ще деякі огріхи, на мою думку, але вони не зменшують вартості й краси цього тексту. Мова у книзі — проста, сюжет — не те щоб динамічний, але завдяки вкрапленням діалогів не губишся в описах. Описів, до речі, майже не помічаєш. Чудовий темп, і все довкола півострова прекрасно візуалізується. Факт 1: після книги хочеться «походити» містами, які згадуються в тексті. Це захоплює! Сама я б, мабуть, не наважилася туди полетіти, але прогулятись мапою — подивитись, де яка бухта, яке поселення — це було дуже пізнавально. Факт 2: хочеться прочитати більше про історію цих островів, і як там опинилися японці під час Другої світової. Сподобалась і буду читати цю авторку ще.

Одна з найемоційніших книг яку я колись читала. Але вона чудова)

Цю чудову книгу мені подарувала моя подруга. І тепер вона завжди буде асоціюватися саме з нею. І якщо мене запитають, яку книгу можна дарувати будь-якій дівчині, щоб вона полюбила читати, то я однозначно рекомендую саме цю історію! Я читала її довго через брак часу, але так навіть було краще — адже не хотілось прощатися з головними героїнями. Мабуть, це буде одна з моїх найулюбленіших книг Крістін Генни! Хоча усі її книги — то любов! «Провулок світлячків» - історія про дружбу, довжиною у 30 років… Історія про стосунки матері і доньки… Історія про кохання… Написано так життєво і чуттєво… До того ж сама авторка зазначає, що ця книга для неї дуже особиста і багато моментів взято з її життя… І це відчувається… Рекомендую від усієї душі! І звісно в топ року! P.S. Я в захваті скільки подано додаткового матеріалу після основної оповіді: лист від авторки, дещо про авторку, листи головних героїнь Кейт і Таллі, інтервʼю з Крістін Генною, рекомендований список книг від авторки, запитання для книжкового клубу.

Я б сказала, що це історія про силу, відвагу та материнську любов, яка не знає меж. Читалася вона мені легко, хоча тема далеко не легка. Іноді доводилося зупинятись, щоби просто перевести подих і усвідомити, наскільки глибоко вона зачіпає душу. Мені сподобалося, як авторка змальовує атмосферу — ти ніби сама опиняєшся в тому часі, відчуваєш пил на шкірі, спеку, відчай… але водночас і надію. Головна героїня стала для мене справжнім символом жіночої сили. Я щиро захоплююся тим, як вона проходить через усі випробування. Оцінила я цю книгу на 5/5. Якщо хочеться прочитати щось емоційне, глибоке й водночас надихаюче — дуже рекомендую.

“Чотири вітри” Крістін Генни - це емоційна та зворушлива історія про боротьбу за гідне життя, материнську любов та силу жінки. Події роману розгортаються під час Великої депресії та катастрофічної посухи 1930-х років у Техасі. Історична лінія мені особливо сподобалась: авторка атмосферно описує реалії тієї епохи - пилові бурі, злидні, відчай, масову міграцію та зневажливе й жорстоке ставлення до переселенців. Головна героїня, Ельза - надзвичайно сильний персонаж. Вона проходить глибоку внутрішню трансформацію: з невпевненої в собі жінки вона поступово перетворюється на рішучу матір, яка готова боротися за майбутнє своє та своїх дітей, не зважаючи на всі труднощі та небезпеки. Кінцівка роману стала для мене несподіваною - емоційно вона вразила. Єдиний момент, який трохи дратував особисто мене, — це тема комунізму: вона подана надто ідеалізовано та місцями нав’язливо. Попри це, роман мені сподобався та не залишив байдужою. Це моє перше знайомство з творчістю авторки, і точно не останнє. Мені подобається її здатність передавати атмосферу того часу, тому я і надалі планую читати романи Крістін Генни. Рекомендую цю книгу всім, хто любить історичні романи з сильними та надихаючими персонажами, здатними залишити довготривале враження.

Ця книга одна з найкращих, найжиттєвіших та найболючіших історій💔 Історія двох різних подруг, які не можуть один без одного, як океан без води В книзі постає питання життя, в усіх аспектах: - діти підлітки і соціум - дружба - кохання - шлях до свого призначення - батьків діти - страх втрати, зрада - нездоланна хвороба Як гг-ні проходять свій шлях від підлітків, яким кортить слави та любові батьків. До дорослих, які на порозі самотності та смерті Дуже емоційно …

📚Чотири вітри — однозначно про силу та мужність жінки, яка готова на все заради своїх дітей. 📌Історія починається з дівчина на імʼя Ельза, яка має багато комплексів, невпевненості у собі, і це завдяки своїм батькам. Так, саме сімʼя заклала в ній це зерно, що проросте з неї і все життя буде змушувати сумніватись у своєму виборі, словах, діях. 📌 Цей роман перенесе нас у часи пилових котлів, та покаже як бідним фермерам доводилось виживати у часи Великої депресії, рятуватись від голоду та безробіття. 📌 Чотири вітри — роман, який вартий уваги і підтверджує в черговий раз майстерність Крістін Генни.