Крістін Генна

Книга, яка розбила мені серце, залізла в душу і з цією історією я залишила частинку свого серця. «Соловей» стала найкращою прочитаною книгою за 2023 рік. Книга, яку я досі не можу відпустити…

Так, тут і війна, і окупація Франції. В цій книзі розповідається про двох сестер. Вони настільки різні, але кожна з них робить те, що може, допомагає як може. Це дуже сильна книга. Але обережно, вона змусить вас плакати. Ця історія мені неймовірно сподобалась і я залюбки прочитала її як вперше, щоб відчути ці емоції знову!

Неймовірна історія дружби через все життя, історія злетів і падінь, перемоги, кохання, історія сім'ї.

Історія про дружбу двох подруг Таллі та Кейт. Їхнє знайомство тривало тридцять років, почалося ще в шкільну пору і переросло в дружбу в ніч, коли Таллі, популярне дівчисько з неблагополучної родини, дуже потребувала підтримки та втіхи. Кейт опинилася поруч, вислухала, підтримала, і так почалася їхня багаторічна
дружба... А чи можна назвати це дружбою?
Таллі - карʼєристка, готова «йти по головах», а іноді здатна зрадити багаторічну дружбу, Кейт - любляча дружина і мати. Життя обох дівчат відрізняються від дитинства і до кінця історії.
Мені дуже припала до душі ця історія.
Читалась легко і захопливо, кожне прочитане слово, речення і сторінка пролітали, все, як завжди, як вміє Крістін Генна.
Але до сліз мене не довела ця історія, можливо, це і не головне. Книга змушує задуматися багато про що - про вибір та його наслідки, про дружбу і зраду, сімʼю та самотність, про життя і смерть.
Звичайно, раджу.

Неймовірна щемка історія, яка не залишить байдужим! Назавжди в сердечку🫶🏻

Історія дружби довжиною тридцять років.

Вони познайомилися, коли обом було по чотирнадцять.
Кейт - непримітна, у масивних окулярах, з потворними брекетами, прищами і сім'єю, яка її любить.

Таллі - красива, модна, популярна, але дуже самотня. Вона понад усе хотіла, щоб її любили. Особливо мама. Але мама любила наркотики і алкоголь.

Ці дівчата були абсолютно різними. Таллі мріяла про кар'єру телеведучої, а Кейт - про сімейний затишок і кожна отримала те, що хотіла.
Вони любили одна одну, підтримували, застерігали, поступалися, пробачали і навіть, коли сварилися, не могли одна без одної.

Я знала фінал, бо дуже давно вже читала цю книжку та це не завадило мені знову вмиватися слізьми.

Читала її дуже давно, проте це одна з улюблених книг і вона настільки запала в ❤️, що з роками все одно добре пам'ятаю її)
На основі реальних подій..про жінок в період війни та про те, що мало розказують, коли описують історичні події..а саме, який великий внесок можуть зробити саме жінки.. Коли у світі чоловіків ми не помітно граємо ключову роль..
Всім, хто любить читати за попередні війни, обов'язково до прочитання! Це просто неймовірна книга! Тут є все, чого душа бажає, коли береш в руки історичний роман 🥰

Всі історії, які закінчується так, як закінчилась ця, завжди розбивають мені серце 💔 Напевно, якби цю книгу я дочитувала не на роботі, а деінде, то ревіла б дуже сильно

👭 Це історія про більш ніж 30-річну дружбу двох подруг - Таллі й Кейт, які з плином часу стали одна для одної справжньою сім'єю. На перший погляд, здавалося б, вони такі різні, але напевно саме це зробило їхню дружбу неповторною, хоча й неідеальною. Думаю, кожна людина хотіла б мати в житті саме таку подругу, бо так, як розуміли одна одну Кейт і Таллі, не розумів їх більше ніхто. Хоч ця дружба часто завдавала болю принаймні одній з них, вони все одно трималися разом, бо ця дружба для них - навіки.

Після завершення книги мені було боляче прощатися з цією історією. Знаю, що у цієї книги є продовження, тож чекатиму, коли його видадуть в Україні (сподіваюсь, чекати лишилося недовго🤞). Але якщо й ви, так само як і я, не захочете розлучатися з Таллі й Кейт, можна глянути на Нетфліксі однойменний серіал з Сарою Чок та Кетрін Гейгл серіал (попереджаю, від видозміни сюжету може трохи підгорати 😅)

Трагічна історія про боротьбу - за себе, за своє життя, за життя своїх дітей та за справедливість. Крістін Генна вчергове робить це - пише прекрасну книгу, з якою не хочеться розлучатися.

В центрі сюжету опинилася Ельза, яку все життя принижувала власна сім'я, через що дівчина вважала себе непотрібною та зайвою. Але одного дня її життя кардинально змінилося, коли вона нарешті вирішила ризикнути та зробити щось для себе.

Насправді після такого початку книги зовсім не очікуєш ТАКОГО розвитку сюжету і ТАКОЇ кінцівки. Протягом усієї книги я щиро захоплювалась тим, наскільки стоїчно Ельза проживає усі труднощі, які випали на її долю. Бо це просто неймовірно.

Події відбуваються в часи Великої депресії в США, коли південь Америки потерпав від піщаних бур та економічної кризи. Через це Ельза, як і десятки тисяч інших жителів півдня, змушена залишити свій дім в Техасі і шукати кращого життя в Каліфорнії. Однак звісно ж, вони там особливо нікому не потрібні і життя там зовсім не прекрасне. І все описано настільки реалістично, що аж моторошно.

Насправді неймовірна книга, яка висвітлює теми стійкості, надії і солідарності, а особливо те, як важкі часи можуть об'єднувати людей і робити їх сильнішими.

Щиро раджу 🙌

Рани загоюються. А любов залишається. Ми залишаємося.
❤️‍🩹
Книга лишила свій слід у серці💔

Книга, яку я прочитала за одну ніч. Ця розповідь просто неймовірна

Це було неймовірно!
Така глибока прекрасна історія дружби, відданості, історія життів двох подруг. Чекаю продовження. Купуючи книгу не знала, що ця історія не закінчується однією книгою

Надія може зламати? Що таке надія, це лише блискуча принада для довірливих? На що здатна любов? Як вибратися з кайданів токсичного, нещасного, відчайдушного кохання?

До Аляски приїздить два типи людей: ті які тікають кудись, або ті, які тікають звідкілясь. І от із цим другим типом треба завжди бути насторожі. Та не тільки людей тут треба остерігатися. Сама Аляска вмент може обернутися зі Сплячої красуні на суку з обрізом у руці. Тут помилитися можна тільки раз. А помилишся вдруге — каюк тобі. Аляска край магічний, тут всьому навчишся. Тільки треба відкритися йому, однак він ще й підступний. Джек Логдон сказав, що на Алясці є тисячі способів померти. Тож треба пильнувати завжди. Тут не забавки, не казки, тут все по-справжньому: довга ніч, холод, ведмеді та відсутність цивілізації. Треба навчитися виживати: стріляти, убивати, прогодовувати й захищати себе. Люди тут не на вершині харчового ланцюга. 

Отак почалося життя Лені та її сім’ї на клаптику землі, куди під час припливу не досягала вода, на півострові зі жменькою людей і сотнями диких звірів, у кліматі такому суворому, що й убити може. Тут нема поліційного відділку, телефонного зв'язку, і ніхто не почує крику. Вони далеко від цивілізації. 

На дикій Алясці, далеко від туристичних узбереж, людей з неординарними поглядами вистачало. Вони вірили в дивні речі, молилися єдиному Богу, а в їхніх підвалах можна було знайти однакову кількість рушниць і Біблій. Якщо комусь хотілося жити там, де йому не казатимуть, що робити, і де всім не буде діла, що ти робиш, — Аляска підходила ідеально. Індивідуалістів тягне сюди через дух пригод, що далі від цивілізації — то більше дивного. Більшість людей після однієї темної, понурої 18 місячної зими щодуху тікали звідси. Ті, що лишалися — злочинці, любителі пригод, романтики, самітники, — рідко коли їхали взагалі. 

Головне не тільки, що події відбуваються на Алясці, але те, що це 1974 рік, в якому доросла роботяща жінка не може отримати кредитну картку. Не треба скиглити через те, чого не можеш змінити. Треба жити далі та давати жити іншим.

Лені опинилася в пастці цієї місцини й браку грошей, але щонайперше — у пастці хворобливого викривленого кохання. Дитина завжди горює за втраченими батьками — і байдуже, як саме вона їх втратила й наскільки прекрасними чи гівняними вони були. Всі ми здатні на потужні емоції, які здатні зсунути континенти нашого минулого. Людину можна водночас любити й ненавидіти, можна сильно й глибоко переживати, соромитися своїх почуттів і водночас радіти, що вчинили такий страшний злочин… Життя — і закон — не на боці жінки. Інколи вчинити правильно — це аж ніяк не правильно. 

Все сталося саме так, як повинне було. Вони обоє перетнули власний океан — її був повний жорсткої любові й утрати, його — болю, — щоб зустрітися там, де їхній дім. Ми, люди, робимо все так, як хочемо. Так цікавіше життя. 

Аляска має велике серце, це жінка, яка вміє любити. Книжки — це тільки відображення реального життя, а не воно саме.