Карісса Бродбент

Цікаво який буде переклад.

Мені ця книга чимось віддалено нагадує історію Пенелафі із циклу "кров і попіл" і при цьому трохи Голодні ігри (чи будь-яку іншу, де є виживання на жорстоких ігрищах).

Людська вихованиця Короля Вампірів має змагатися на смертоносних іграх з іншими могутніми вампірами, де приз — здійснення будь-якого бажання Богинею. У Змійки та Короля Вампірів є ідея щодо цього, адже людині в світі кровожерливих могутніх істот, які ще й володіють магією, не так багато шансів померти своєю смертю в старості. Тож Орла має бути сильною, бажано не померти до фіналу, а ще краще перемогти, щоб більше ніколи не бути слабким людським дівчам серед вампірів.

З початком змагань стає зрозуміло, що самій їй не вижити 4 місяці, закритою в замку з наймогутнішими вампірами королівства, які не лише хочуть перемоги, але й випити людської крові. Тож Змійка одразу стає для них їжею. І, хоч, Король готував її як воїна все життя, Орлі таки доведеться довіритись загадковому і смертоносному союзнику-вампіру. Чи може вона йому довіряти і битись разом проти інших вампірів на змаганні, чи з'їсть (вип'є) він її поки вона буде спати, чи прикінчить він її на одному з завдань у змаганні? Всі ці питання не полишають голову дівчини. І як взагалі комусь довіряти, якщо Король вчив її цього не робити, ніколи не розслаблятись, ніколи не почуватись у безпеці — бо вона всього лиш людина в світі хижаків? До того ж в кінці переможець має вбити всіх, тож будь-який союз приречений.

Фінал цієї історії неочікуваний. Все, що ми вивчили з усіх фентезі: треба чітко формулювати свої бажання і угоди. Ну, бо потім не оберешся проблем 😅

Це дилогія, друга книга є мовою оригіналу.

НЕ ЧИТАЙТЕ АНОТАЦІЮ 2 КНИГИ ПЕРЕД ЧИТАННЯМ ПЕРШОЇ, бо заспойлерите собі фінал, тоді взагалі не цікаво буде!