Едіт Єва Еґер
Це історія жінки, котра вижила в Аушвіці, втратила близьких, пройшла через пекло — і змогла перетворити біль на джерело сили для себе й інших. Це все про життя і тексти Едіт Еґер.
| Рік народження | 29 вересня 1927 |
| Місце народження | Кошиці, Чехословаччина |
| Діяльність | психологиня |
| Знання мов | англійська |
| Найвідоміші книжки |
«Вибір. Прийняти можливе», «Дар. 14 уроків, які врятують ваше життя» |
Біографія Едіт Еґер
Едіт народилася в угорсько-єврейській родині в місті Кошиці, що на той час належало Чехословаччині. З дитинства вона захоплювалася балетом і гімнастикою. Була навіть у складі олімпійської збірної Угорщини. Але в 1942 році її виключили з команди через антиєврейські закони.
Після нацистської окупації Угорщини в 1944 році Едіт разом із батьками та сестрою Магдою опинилася спочатку в гетто, потім — у Аушвіці. Саме там вона втратила матір, яку відправили до газової камери. Того ж вечора Йозеф Менгеле змусив її танцювати для нього.
Протягом війни Едіт побувала в кількох концтаборах, пережила «марш смерті» та майже не вижила в таборі Ґунскірхен. Її знайшли серед мертвих, і лише слабкий рух руки врятував її — американський солдат викликав допомогу.
На момент звільнення вона важила 32 кілограми й мала зламану спину, тиф і пневмонію. Але вижила. І згодом розповіла світові свою історію — як доказ того, що навіть у найтемніші моменти можна зробити вибір на користь життя.
Життя після війни
Після звільнення Едіт і Магда одужували в американському госпіталі, а згодом повернулися в Кошшу, де знайшли свою сестру Клару. Батьки, дідусь із бабусею та наречений Едіт загинули в Аушвіці.
У 1946 році вона вийшла заміж за Белу Еґера — єврея-партизана, якого зустріла в Татрах. А вже у 1949 році, рятуючись від переслідувань комуністів, родина з донькою емігрувала до США.
Едіт довго жила з травмою війни й мовчала про пережите навіть перед дітьми. Поштовхом до змін стала книга Віктора Франкла «Людина у пошуках сенсу». Вона познайомилась із автором, почала терапію і вирішила стати психологом.
У 1969 році здобула ступінь бакалавра, а у 1974 — магістра з освітньої психології. Серед її вчителів були Карл Роджерс, Альберт Елліс і Річард Фарсон. У 1978 здобула ступінь доктора філософії з клінічної психології й відкрила власну клініку в Каліфорнії.
В 2017 — на прохання Філіпа Зімбардо — опублікувала свою першу книгу «Вибір», яка стала світовим бестселером. Згодом вийшла й друга — «Дар».
Сьогодні Едіт допомагає іншим звільнитися від власного болю й навчитися робити головний вибір у житті — вибір на користь свободи.
Видання українською
Українською книжки Едіт Еґер виходять з 2018 року у видавництві #книголав:
- «Вибір. Прийняти можливе», 2020
- «Дар. 14 уроків, які врятують ваше життя», 2022
Цитати з книжок Едіт Еґер
«Стрес — це реакція тіла на будь-яку потребу змін».
«Нічні жахіття не мають географічних обмежень, провину та неспокій не затримують кордони».
«Коли ти жива, каже голос, то маєш жити заради чогось».
«Щомиті існує вибір. Немає значення те, наскільки зневірює, набридає, примушує, болить чи гнітить наш досвід, ми завжди можемо обирати, що з ним робити».
Ця книга – не просто спогади, а потужний урок людської сили, волі та здатності вибирати світло навіть у найтемніші часи. «Вибір» Едіт Єви Еґер – це історія, яка залишає слід у серці назавжди. 📖💡
Едіт Єва Еґер – угорська єврейка, яка в 16 років опинилася в Освенцимі. Вона пережила жахіття концтабору, втратила родину, але знайшла у собі силу жити далі. Після війни вона стала відомим психологом і допомагає людям звільнитися від тягаря минулого. Книга – це не тільки її спогади, а й глибока філософія вибору, який ми робимо щодня. При цьому книга зовсім не про вічні "страждання", а якраз навпаки — про вміння бачити світло та рухатися далі.
Головний урок книги для мене:
Страждання неминучі, але ми самі обираємо, як на них реагувати. Вибір – це свобода, яку ніхто не може у нас забрати.
"Вибір" – це книга, яка іноді змушує плакати, але частіше надихає і залишає глибокий приємний слід у душі. Вона про біль, прощення і неймовірну силу людського духу.
Прочитайте – і, можливо, ви теж зробите свій вибір жити і відпустити минуле. 💖📖
Не обійшлося і без паралелей з сьогоденням, які виникають самі по собі. Адже, немає межі в людської жорстокості.
Проте, авторці вдалося вкласти в книгу дуже могутній і життєстверджувальний зміст. Після прочитання першої частини книги було бажання просто лягти і вмерти, проте друг частина — як живильна вода, і віра і надія!
Окремо хочу відзначити мову написання. Текст дуже переконливий, читається на одному подиху, навіть попри жахливі події, які описані в книзі. Хочеться розібрати всю книгу на цитати!
Ця книга посіяла і виростила в моїй голові важливе переконання — я зможу все! Рекомендую до прочитання всім! І вже замовляю цю книгу на подарунок!
“Ми завжди маємо вибір. І навіть у найтемніші моменти можна знайти шлях до світла.”
Здається, ця книга повинна бути джерелом натхнення, але насправді вона іноді може бути надто важкою для сприйняття. Вона не лише розповідає про пережите, а й вимагає від читача глибоких роздумів про людську природу, біль і прощення. Часом важко утримувати емоційну рівновагу, читючи про всі ці страждання.
Ця книга для тих, хто готовий до серйозних роздумів і хоче зануритися в глибокі психологічні процеси відновлення після катастроф. Якщо ви готові відкривати темні сторони людського досвіду і здатні знайти в них силу — "Вибір" залишить на вас незабутнє враження.
Це історія, яку розповідає жінка, автор книги, яка була там, яка змогла вижити.. І звісно ж це важка емоційно книга. Але на відміну від інших, більша її частина присвячена життю після таборів.
Книга про те, що чекало на тих, хто вижив. Книга про те, як пережити емоційно усі ті події, як боротися зі страхом, як іти в майбутнє не застрягнувши в своїх переживаннях.
Мені часто здавалося, що я читаю Луїзу Хей, коли вона говорить як повірити в себе і жити майбутнім і вірою в нього. Але тут справжня страшна історія життя, минуле, яке не покидає, а накатує з новою силою, накриває як цунамі. І як боротися з цим?
І як виявилося найважчим періодом стали не табори, а те що було після: адаптація в світі, який став чужим; неприйняття тими, хто не знає; знайти себе і відчути щастя; прийняти себе і своє минуле, дозволити собі полюбити себе.
Мені важко знайти слова, щоб розказати про свої відчуття. Але хочу відмітити, що поряд із однією історією авторка розповідає про інших людей, яким вона сама допомагала як психолог і мене це збивало. Я хотіла цільної історії, а не розпорошеної. Для усіх пацієнтів Едіт Еґер я б відвела окрему книгу, де були б ці чудові історії. Але не в одній книзі.. Я розумію, що саме тут був Вибір, серед усіх цих історій, але я хотіла одну лінію..
Психологічне лікування досить складний процес, оскільки один варіант не підійде всім, адже люди різні та сприймають все по-різному. Навіть у самій книзі дві сестри надавали перевагу різному лікуванню від своєї травми. Тому займатися психологією дуже непросто.
Навіть причину проблеми досить часто нелегко знайти, адже багато пацієнтів і самі не знають про неї.
Але організація цієї книжки мені дуже сподобалася. Мені здається, що її варто було поділити на дві. Одна – це біографія письменниці, а друга – її цікаві випадки інших пацієнтів. Бо все змішалося і вийшло якось не дуже.
Там шматок, тут шматок. Про пацієнтів вона розповіла лише кілька випадків, хоча думаю в її практиці їх набагато більше і можна було б описати все повніше. Те саме стосується і її життя та перебування у таборах. Вона там просиділа майже всю війну, а розказано здебільшого лише початок і кінець її перебування, середина якось майже вирізана, хоч думаю і там є що розповісти.
Тому мені здається що варто було поділити на дві книги її життя та її практику у психології.
А так все одно було цікаво і незвично.
Ця книга варта вашого часу та, на мій погляд, обов'язкова для читання кожним і кожною.
P. S. : Була б моя воля, цю книгу я б ввела у шкільну програму.
