"Почуй мене, Матінко. Ся плоть — учта твоя. Ся кров — вино твоє. Се життя та кінець його — мій тобі дарунок. Прийми його."
Нарешті зібрала до купи думки щодо цієї книги 📚
Це темне фентезі.
Однозначно.
Мораль хитка.
Поділ добра та зла ефемерний. Все за каноном 😏
Мія втратила все: батьків, статус, гроші.
Їй 16 і вона прямує в якусь "діру" аби стати професійною вбивцею.
Компанію дівчині складає не-кіт Пан Добрик (він тінь) та хлопець, який фактично може стати її конкурентом, але, але 😉
Що мені сподобалось в цій історії:
🔥 героїня не красуня з усіх красунь, яка всіх перемагає
🔥 динаміка
🔥 неочікувані повороти (та такі, що я зависала на кілька митей з виразом wtf на обличчі)
🔥 другорядні персонажі (вони яскраві, живі й круто прописані)
🔥 Пан Добрик, кінь Лицарський Дух (знаний як Паскуда 🤣)
🔥 навчання в цій "школі найманих вбивць"
🔥 цікава магічна складова, от вона дійсно крута
🔥 непогані сцени 🔞 та соковита лайка, яка там в тему
🔥 мотивація персонажів зрозуміла і логічна
Що не сподобалось
🤔 хотілось ще більше подробиць про уроки шахідів, бо це було дійсно цікаво
🤔 в електронній версії немає ілюстрацій 😭
🤔 Мія іноді поводилась зовсім нелогічно, як на мене, але сказавши в чому саме, я видам велетенський спойлер
Фактично всі мої "претензії" то дрібнички, які не впливають на кайф від книги, адже вона чудова і я звісно читатиму продовження, бо пан Крістофф дуже круто завернув сюжет, до того ж знайти дійсно якісне dark fantasy не так вже й просто, а тут воно, ну просто цукерочка 🍬
Чи раджу читати?
Якщо не боїтесь лайки, аморальності персонажів, крові та болю, то так, однозначно 👍
Зафіналимо моєю улюбленою цитатою "для важливих переговорів":
— Даруй, — спохмурніла Мія, оглядаючи підлогу, наче щось шукала. — Здається, я загубила **й, який поклала на твою думку…