Це казка на ніч, яка намагалася бути страшною, але не вийшло 🤷♀
Головна героїня – сирота Опал, яка разом із братом Джаспером провела все життя в нічим не славному містечку Едем. Усі її мрії полягають у тому, щоб допомогти брату вирватися до кращого життя. Аби заробити грошей, вона відправляється працювати прибиральницею до страхітливої будівлі, оповитої легендами – дому Старлінгів, який раніше належав її улюбленій письменниці, що прославилася лячною казкою. Зараз у цьому домі живе Артур, який змушений боротися зі злом із казок попередниці, яке стало реальним.
Оповідь доволі проста й розмірена на початку, набирає темпу в останній третині книжки. Але мене вразити не вдалося. Історія вийшла якась цензурована, наче авторка намагалася не відлякати дівчаток, які прийшли до неї за романтичною складовою.
Для мене це виявився мері-сьюшний сюжет про злиденну дівчину, яка просто тому що вона є, перемагає зло, закохує в себе холодного хлопця з секретами, ще й виявляється багатійкою 🙄
Анонім
Спочатку наче цікавий сюжет, в стилі серіалу "Дуже дивні дива", а потім автор переливає з пустого в порожнє, і так по колу...
Наче і гарний задум, але дуже затягнуто. Спокійно - 200 сторінок книжки, які абсолютно не розкривають сюжет.
Розчарування. Така естетично гарно книжка і таке слабке написання.
Анонім
Як же вона мені була схожа на ”Беззоряне море”. Через цю схожість я майже закинула читання на половині, бо ”море” мені не сподобалось.
Але друга половина вже була динамічною і почала давати відповіді на питання, що накопичувалися раніше. В принципі, тому історію можна вважати завершеною, бо в кінці майже все розставлено по своїх місцях.
Це гарно написана історія, з витонченими оборотами і порівняннями. Іноді перечитувала деякі речення, бо так гарно було написано. Але для мене з часом такого стало забагато, бо тільки розтягувало історію.
З фентезі тут не так вже і багато, бо з тих 10 тисяч світів ми заглядаємо всього в парочку, ще про декілька дізнаємось з чиїхось слів, а сили головної героїні не так часто застосовуються (і це одна з найбільш незрозумілих для мене речей тут, бо якби я була підлітком і помітила, що маю якісь сили, які в тих умовах могли покращити моє життя, я б пробувала їх досліджувати).
Головне тут - це історія кохання, яке витримувало роки і світи розлуки та пошуків. До останнього нема впевненості, чи все завершиться добре. Доволі трагічна історія, бо втрачено дуже багато часу. Саме це і зачепило мене найбільше в цій книзі, а не пригоди героїні чи загадки.
Мені не вистачило кращого розкриття Товариства і здібностей його членства.
Деякі проблеми героїв розв’язувались доволі просто, хоча здавалось, що ситуація надскладна. Якщо сприймати це більше, як казку, то можна змиритись)
Загалом сама концепція з подорожами між світами через Двері цікавезна. Якби більше саме цих подорожей і не така нудна перша половина книги, то оцінка була б вище. Але розкачка для мене ну дуже повільною вийшла. Якби не моя звичка дочитувати навіть нецікаве, то я б закинула книгу на 150 сторінці
📍Як це доречно - кожної найстрашнішої миті мого життя від мене вимагати того, у чому я особливо вправна - утекти в книжку.
Анонім
