Зворушливо, боляче і чесно. Наче глибокий зріз всередину тих людей, яким чавлять зневагою чи байдужістю їхні щирі почуття і бажання вкладатися у стосунки. В певному сенсі, книга задає самому читачу питання: "чи ти не такий самий?", "чи не чиниш ти так само?" Це про прийняття своєї вразливості, свого болю, яким кровоточе серце, і про важливість вчасно зрозуміти це, щоб не вразити вже власною байдужість і цинічність іншу людину, яка, наче й так само як ти вперше, підійшла і відкрилася тобі — щиро та закохано.
Окремо дуже правдиво піднімається тема самотності і того, наскільки важко квіру знайти своє кохання, прийняття від оточення і близьких. А головне — не втратити надію, що найкраще точно чекає!
Дякую за цю чудову історію!