Я влюбилась в обкладинку, а покохала чарівну історію за нею.

З першого погляду я полюбила цей казковий світ, де сонце може сміятись, місяць — плакати, а зірки — проливати свою кров. Казкова атмосфера не захоплює сюжет з перших сторінок — ні, вона крапля по краплі заповнює сюжет, маленькими стібками потроху вплітається в життя Майї так міцно і щільно, що на кінець не розрізати ці стібки ніякими ножицями. Ця книга — це чарівні легенди, які стали буттям, і буття, яке стане чарівною легендою.

З перших сторінок читача знайомлять з трьома братами Майї, яких одного за одним відбирає у неї війна — але вони, зникнувши з її життя, з сюжету ніколи не зникають: навпаки, їхня незрима присутність відчувається протягом всього сюжету в любові та скорботі їхньої сестри, що спонукає її стати їм четвертим братом і захистити те, що залишилося від її сім’ї. Майя не має ані хоробрості старшого брата Фінлея, ані фантазії середнього брата Сендо, ані кмітливості молодшого брата Кетона — тільки талант до шиття, любов до своєї сім’ї та чарівні ножиці, але цього їй вистачить, щоб перекроїти не тільки свою долю, але й долю всієї імперії та найдорожчої їй людини.

Це, звісно ж, Іден — безсоромний, нестерпний і зарозумілий чаклун, якого Майя не злюбила з першого ж погляду, і якого буде кохати до останнього подиху. Це найцікавіший персонаж всієї книги — він чоловік-загадка, якого так і хочеться розпороти по шву, щоб подивитися на його виворіт, аби знайти там тільки більше швів і таємниць за ними. З першою своєю появою у сюжеті він безсоромно забрав на себе всю мою увагу, а його глузування і суперечки з Майєю — це взагалі одні з моїх улюблених моментів з книги, якщо не найулюбленіші, бо чим гостріше відчуваються їх дражнення і сваркі зараз, тим тендітнішими на контрасті будуть відчуватися їх почуття пізніше. Іден став віконцем для Майї у світ магії, а вона стала його віконцем в щасливе, спокійне і безтурботне життя — хоч це віконце і має неминуче зачинитися.

Їх кохання — це поєднання моїх улюблених тропів “від докучливого хлопака, котрого аби тільки позбутися, до коханого, без якого життя не миле” та “могутня чарівна істота, що прожила довге нещасне життя, нарешті знаходить радість в любові до звичайної смертної дівчини”, тож я і хіхікала, і пищала, і зачаровано зітхала, читаючи за розквітом кохання між Майєю та Іденом. Якщо ви теж любителька цих тропів — то однозначно раджу цю книгу!

Не буду спойлерити сюжет — нехай найсмачніше достанеться тим, кого я переконаю цим відгуком купити книгу, — але не можу не похвалити майстерність Елізабет Лім — вона пошила зі слів чарівну казку і вплела диво між рядків так само майстерно, як Майя вплела сонце, місяць та зірки у свої плаття. Це моє перше знайомство з цією письменницею, і після “Світанку” я однозначно хочу познайомитися з нею ближче і перейти до “Журавлів”.

Книга закінчується на кліфгенгері, де (!спойлер кінцівки!) стан головних героїв помінявся місцями — Іден лишився магії, коли Майя тільки-но віднайшла і прийняла її в собі, доторкнувшись і до богів, і до демонів. Дуже цікаво буде подивитися на те, як зміниться динаміка їх стосунків після того, як Іден став звичайним безсильним юнаком, а Майя збрехала йому, що залишилася звичайною безсилою дівчиною, тож дуууже буду чекати продовження, молячись богині Амані, щоб воно вийшло швидше українською.

Загалом - 10/10, чарівна казка, в котру закохуєшся так само сильно, як Майя закохується в Ідена, а Іден — в Майю.