Дитяча казка для дорослих з глибоким підтекстом від визнаного майстра слова!
Так просто написана, але так сильно чіпляє. Маленький принц — чиста душа, сповнена добра і любові. Дитина, яка цінує дружбу і тонко відчуває несправедливість. Він дбайливо порядкує на своїй планеті, доглядаючи за трояндою. Його девіз — ми відповідаємо за тих, кого приручили. Така проста істина, проте ми часто про неї забуваємо. Вона нагадує, що справжню цінність мають вірність і людяність. Хоча в міру дорослішання ці речі часто виходять на другий план. Все ж кінець повісті дає надію, що людина завжди може встановити зв’язок із своєю внутрішньою дитиною. Адже і в дорослому віці важливо плекати свої мрії і захоплення як світлий вогник, що спонукає рухатися вперед.

До цієї повісті знання про творчість Івана Франка обмежувалися дитячою казкою «Фарбований лис». А тут такий цікавий історичний епос! Події розвиваються в давнину, але вони актуальні і сьогодні. Через гординю і особисту неприязнь боярина маленькій громаді Тухольщини в Карпатах загрожує могутнє військо монголо-татар. Проте єдність і готовність людей боронити свою Батьківщину допомагає боротися із страшним ворогом. Через повість проходить ідея, що тільки згуртування веде до перемоги. Дійсно, актуально для нас як ніколи. Дуже гарно показані культура і сильний характер українців, а ще знайшлося місце для кохання. Тому «Захар Беркут» — визнана класика, яку треба обов'язково прочитати.

Тигролови — моя любов з першого прочитання в школі. Перечитую роман кожні 2-3 роки і щоразу емоцій купа. Для мене це твір про сміливість і величезну жагу до життя, яку не зламає ні радянська репресивна машина, ні сувора природа. Все починається з моторошної дороги в табір. Так її описати може тільки людина, яка з цим знайома. Іван Багряний сам був на Далекому Сході у засланні, тому твір трохи автобіографічний. Головному герою — Григорію Многогрішному — вдалося втекти в тайгу. Там він довго блукає, поки доля не зводить з родиною Сірків — переселенців з України. Дуже гарно змальовано їх побут, в якому все зроблено за українськими звичаями. Це щось близьке, що зігріває душу Григорія так далеко від рідного краю. Поступово він навчається мисливського ремесла, вливається в родину і закохується в Наталку. Тим часом НКВД продовжує на нього полювати, а невдовзі настає зустріч з головним ворогом Медвиним. Це протистояння добра та зла, яке не закінчується з перемогою. Репресійна машина «не спить», тому далі залишатися на місці не можна. Кінець для мене виявився неочікуваним. Перечитуючи його кожного разу, відчуваю сум і радість водночас, а ще світла надія на краще. Все ж «Тигролови» — це про сміливців, які завжди мають щастя.