Петер Штамм

"...кохання і свобода не виключають одне одного, а роблять усе для того, аби одне не могло існувати без іншого."

"Лагідна байдужість світу" - це меланхолійний твір, така незвична мандрівка закапелками людської пам'яті.

Крістоф - письменник, який повертається у рідне село і випадково зустрічає там свого двійника, молодшого на 16 років. Виявляється, що хлопець, як і свого часу автор, працює нічним портьє. Окрім цього, він закоханий у молоду актрису, вчиться у цьому ж навчальному закладі та пише свою книгу. Все це було і в житті нашого письменника.
Що це - насмішка долі чи шанс усвідомити свої помилки?

У творі є нестримне бажання повернути минуле життя, в якому було неймовірне кохання,
спогади про близькість, про подальше відчуження та страх втратити кохану людину,
а згодом - жахлива біль від розлуки.

Мені дуже сподобалась манера оповіді автора: він пише глибоко та неймовірно проникливо, чим зачаровує читача. Автор досліджує тему ідентичності та пошуку сенсу життя. Змушує усвідомити цінність кожного моменту, замислитись над швидкоплинністю людського життя.

Дуже гостро відчувається самотність автора, його щире бажання поділитися своїм досвідом, застерегти від помилок.

Це філософський твір, сповнений роздумами про життя, кохання, час та смерть, в якому автор нагадує, що в гонитві за самореалізацією, міфічним успіхом варто зупинитися і добре подумати перед тим, як зробити вибір.

Чи вартий він нашої жертви?