Наталія Мельник

Шкодую, що у підлітковому віці я (як і багато радянських дітей) не прочитала такої книги як "Жага свободи" Наталії Мельник. Досить цікавий, патріотичний і динамічний твір про звичайну дівчину з Тернопільщини, яка мріє стати найвідомішою кравчинею! Проте 15-річна Нуся не підозрює, які випробування чекають на неї у майбутньому - проживання у Великому місті (Львів), дружба, кохання, війна і боротьба у лавах УПА. Проте не все приходить одразу... І розуміння свого призначення у країні також... "Для мене не має жодного значення національність, мова, віра, а тим паче твоя політика!", - говорить Нуся своєму старшому братові. - "Скажу тобі більше: жінки взагалі мало цікавляться такими речами"! Лише мрії про власну крамницю і незалежне життя на першому місці у головної героїні. І це все відбувається напередодні вторгнення Німеччини до Польщі, початку другої Світової війни. Але світогляд дівчини починає мінятися через різні життєві обставини і політичні події в Україні. Героїня усвідомлює, що не обов'язково їхати в чужі краї, що бути вільною! "Я хочу жити тут (мається на увазі Україна!). Бути вільною на своїй землі. Боротися разом з вами" - виголошує вже інша Нуся з позивним Текля. Сподобалися досить влучні авторські порівняння Львову під час польської влади, радянського режиму та німецької окупації. Досить вдало прописані образи родини Нусі та її побратимів з УПА. Роман динамічний і легко читається. Як на мене, цей твір варто б включити до шкільної програми - старші класи! Проте він буде цікавий не лише підліткам, бо справляє враження художньої саги однієї української родини. І ще досить продумана обкладинка - життя дівчини, що розділяє війна на до та після... У авторки це дебютний роман і одразу у 10-ку!

Анонім

📖 "Коли навколо валиться світ, відкривається справжня суть кожного" – слова із книги "Жага свободи" Наталії Мельник 💡📚🪡🧵Ця захоплива історія про дівчину Нусю Ухач родом із Різдвян, котра мріє відчинити у Львові власне ательє і вже бачить у мріях вивіску із виведених зі завитками літер її імені. То ж вона крокує за мрією у місто, де м'яке світло ліхтарів переливається по вимощеному бруку, елегантні фіакри розбурхують тишу, а кавовий аромат просякує навіть одяг. 🖇Нуся вступає у кравецьку гімназію і переїздить жити до старшого брата Василя, котрий разом із дружиною торгує особливим крамом — тканинами. Сувої атласу, мереживні стрічки, ґудзики, модні журнали – це все для юної дівчини як стихія. Втім, дещо насторожує її: зібрання у квартирі Василя, їх розмови про війну, яка насувається. Дівчині хочеться відсторонитись від цього, сховатися за ширмою власних планів. То ж вона бере свої нехитрі пожитки й переїздить до подруги Олесі та її бабусі. У їх домі панує затишок: ✒️ "Скромний стіл, нічна меса в костелі, величні звуки органу, засніжений Львів та невеличкі подарунки робили свято незвичним, додавали йому казкового відтінку. Особливо сподобалася Нусі нова для дівчипи традиція обміну таємничими дарами. Про подарунки клопоталися завчасно й пані Стефа, й Олеся. Обидві радилися з Нусею: для пані Стефи дівчата замовили нові рукавички з тонкого велюру, а для Олесі – новий модний капелюшок, що пасував до її старого пальта" 🖇А далі все змінює війна, яка перекреслює всі мрії дівчини. Франц, котрий перед тим запропонував їй вийти заміж, втікає. До того ж з іншою. Ця втрата, як не дивно, не болить її. Болить інше: як бути далі. Нуся обирає боротьбу в лавах УПА. Поруч із коханим Степаном. Жінка народжує сина, якого змушена ще в пелюшках віддати на виховання сестрі Марії. Бо ж її життя інше: ліси, килим пожухлого листя, сни з присмаком металу й глиці, криївки, баночка із отрутою в лацкані піджака 🖇В іншій вечірній сукні золотистого кольору вона вправним пострілом застрелить енкаведиста Олега Григоровича, а цидулки після вдалих операцій упівців проти ворогів прикрашатиме закручена літера "А" і написані два слова "Слава Україні!"

Анонім

- Кого беруть у нову армію? - Тих, хто готовий боротися до кінця. Хто не шукатиме, як домовитися з ворогом. Кому воля цінніша за життя. 🧵✂️До початку Другої світової війни залишається один рік. Ми потрапляємо в село Різдвяни, де вся родина виряджає молодшу дочку Нусю на навчання до Львова. На одній із друкованих вуличок великого міста норовлива та вперта дівчина мріє відкрити власне ательє та одягати у вишуканий одяг львівських панянок. Але всі її плани руйнує війна. Вибухи у місті, окупація Львова совєцькими військами змушують Нусю відкласти всі свої мрії на потім. Дівчина, яка ненавиділа політику і вважала, що війна її омине, сама потрапляє до лав українського підпілля. 🧵✂️ Мені дуже сподобалась ця історія! Я потрапила у Львів перед початком війни і отримала можливість побачити, як змінилось життя людей в період окупації. Авторка робить невеликі історичні відступи, в яких лаконічно пояснює ситуацію в країні. Саме в цих історичних декораціях проходить життя 16-річної Нюсі. Вона проживає у брата Василя і має можливість бачити зародження українського підпільного руху опору. Таємні зустрічі та мрії змінити світ на краще трансформуються у справжній революційний рух, а згодом кожен з учасників змушений буде зробити вибір: втекти від переслідувань чи стати на захист рідної країни, вступивши до лав УПА. 🧵✂️І так цікаво було спостерігати цей переломний момент, коли абстрактне слово "країна" набуло для Нусі чітких обрисів. Ми бачимо українських повстанців очима дівчини, яка мала мету, мріяла бути незалежною від батьків і чоловіка, бути щасливою, але доля розпорядилась по іншому. Так глибоко змальовує авторка головну героїню.Її внутрішні жалі, картання розривали мені серце. Жертва жінки стала для неї непосильною ношею, залишила в ній самій величезну пустку. 🧵✂️Цей твір нагадує мені родинну сагу. Тут є історія цілої родини та їхньої улюблениці Нусі, яка залишила всі свої мрії в блокноті з коричневою палітуркою. Ця тендітна дівчина й сама не підозрювала, скільки в ній сили волі, міці та нестримної жаги до свободи. Ця щемка, драматична історія сьогодні відгукується душевним болем.Скільки молодих людей нині відклали своє життя на потім, щоб боротися з тим самим ворогом, який і зараз ставить кожного перед вибором.

Анонім