Сортування:
1
Котолог
+38 066 888 18 01
графік роботи служби турботи:
понеділок-п`ятниця - 09:00-21:00
субота, неділя - 09:00-18:00
понеділок-п`ятниця - 09:00-21:00
субота, неділя - 09:00-18:00
"Я мала здогадатись, що коли Гітлер звернувся до нашого народу по радіо, говорячи, що в нього немає планів захопити нашу країну і що нам нічого боятись, то це означало, що його солдати вже пакують парашути і нам є чого боятись." Як ви вже зрозуміли, ця книга не могла мені не сподобатися. Хоча, зовсім не через одну цитати, а тому що це цікава, сильна, досить динамічна, емоційна книга. З нею моє серце билося 130 ударів на хвилину, а бувало інколи забувала дихати. Вчинки і дії гг Ханеке інколи були на межі здорового глузду, здається вона б уже давно втрапила в найгіршу небезпеку, якби в ті моменти нікого не було поряд, щоб зупинити, не пустити, відвернути. Тема другої світової, голокосту завжди є болючою, непростою, глибокою. І байдуже, що герої книги вигадані автором, адже самі події, час, місця, були реальними. Як от наявність ясел поряд із пунктом Схаубург у Амстердамі і те що робили там учасники руху опору, не може не викликати захоплення і жаху водночас. Ці люди ішли на ризик аби порятувати немовлят, а винахідливості не було меж. Також авторка розповідає про фотографів того часу, що робили фото непомітно для ворога. І звісно ж про тих, хто переховував євреїв у сховках в будинку. Це було важке життя в часи коли ворог вирішив захопити і знищити. І так, нам це відгукується в певній мірі. Небезпечне існування, страх що кожен день може стати останнім, але попри все ці люди були сильними і навчилися жити, боротися, виборювати, рятувати.
Анонім
Дівчина у блакитному пальті Моніка Гессе Ханнеке Баккер вважає себе не героїнею, а звичайною шукачкою, бо знаходить на чорному ринку продукти для своїх клієнтів, тих, хто може заплатити за додаткову пайку м’яса, цукру, чаю або навіть шоколаду чи цигарок. 1943 рік, Нідерланди окуповані вже три роки. Дівчина, щоб прогодувати себе і старих батьків, працює в похоронному бюро, підробляє за сприяння боса містера Кроука контрабандою товарів, який махлює з талонами померлих та продуктами, що за них потім можна придбати та продати втридорога. Вона досить цинічно та реалістично сприймає своїх співвітчизників, бо добре знає людську натуру та зворотній бік суспільства в якому живе. Але одного разу одна з замовниць просить у неї про незвичну послугу – знайти п'ятнадцятирічну дівчину в блакитному пальті, вона єврейка, тож її чекає незавидна доля. В Ханнеке загинув коханий хлопець, і дівчина має відчайдушний характер, бо таки зважується почати небезпечне розслідування. Місцевий театр Схаубург перетворили в центр депортації, де працюють деякі голландці. До пошуків наша героїня підключає і деяких своїх замовників і працівників цього центру. Далі буде багато поворотів сюжету, очікуваних і зовсім неочікуваних ситуацій, драма, багато переплетених доль, збігів, таємниць, людських помилок, зрад, героїчних та мужніх вчинків. І заплутаний неочікуваний фінал, зовсім не такий, як нам би хотілося чи ми б собі уявили. Книжка варта прочитання, актуальна досі, бо люди, їх мотиви, вчинки, помилки, які приводять до жахливих наслідків, війна та її наслідки досі такі самі. Досить майстерно в сюжет книжки вписані і реальні історії підпілля, наприклад про мережу фотографів, які фіксували злочини проти населення і євреїв зокрема тощо.
Анонім
Про яку б війну ми не згадували, це завжди зло, смерть та відчай. Але також і мужність, яка має тисячі облич. Про деякі з них розповідається в цій книзі. І вам варто її прочитати. Про що? Про 1943 рік в Амстердамі та розшуки дівчини, що була зодягнута у блакитне пальто і зникла із закритого надійного прихистку. Отже, Ханнеке, 18-річна дівчина, що працює на чорному ринку і страждає від комплексу вини, отримує завдання знайти єврейську дівчину, яка зникла. І це в місті, де представникам цієї національності знаходитися вкрай небезпечно. Пошуки зниклої приводять до неочікуваних відкриттів. Жах, смерті, боротьба. Ханнеке не хоче пов'язувати свою долю з небезпекою. Але чи є у неї вибір? Як і в сотень інших людей. Людей, що мають совість і честь. "Хоч яка різниця. Я однаково не можу їй допомогти, хай яка сумна ця історія. Надто небезпечно. Мені треба думати, як самій вижити — це мій девіз у цій війні. А після загибелі Баса, можливо, і девіз решти мого життя". У цій книзі багато героїв, почуттів, але не багато подій. Історія розгортається повільно, як нитка з плутанки, але кожна ниточка, врешті-решт, знайде своє місце на життєвому килимі. Кожна людина чинить неправильні вчинки. Але деякі призводять до катастрофи.
Анонім
Та отримуйте інфо про новинки й події в книгарнях