Михайло Драй-Хмара

Поет, перекладач, мовознавець, знав 19 мов і тонко відчував поезію – так, це все про Михайла Драй-Хмару. Нижче розповідаємо про нього детальніше!

Михайло Драй-Хмара: коротка біографія

Дитинство та освіта

Народився Михайло Опанасович Драй-Хмара (справжнє прізвище — Драй) 10 жовтня 1889 року на Черкащині. Рано втратив матір, тож вихованням займався батько. Початкову освіту здобув у місцевій школі, а згодом навчався в Черкаській гімназії. У 1910 році вступив до Київського університету на історико-філологічний факультет, де залишився працювати на кафедрі слов'янознавства, бо хотів здобути професорське звання.

Творчий шлях

У 1913 році Михайло Драй-Хмара вирушив за кордон для наукової роботи, досліджуючи архіви Будапешта, Загреба, Белграда та Бухареста. Вивчав мови та писав дослідження про хорватського письменника Андрія Качіча-Міошича, за що його відзначили нагородою. Після повернення в Україну в 1918 році працював професором славістики в Кам'янець-Подільському університеті, а з 1923 року — у Києві, займався культурно-освітньою та науково-дослідницькою діяльністю.

Арешт

Уперше Михайла заарештували 21 березня 1933 року за нібито контрреволюційну діяльність у Кам'янець-Подільському університеті. Через брак доказів його звільнили, але обвинувачення зняли лише через три місяці. У вересні 1935 року його знову заарештували за звинуваченням у націоналістичній контрреволюційній діяльності.

Родина

Інформація про родину Михайла Драй-Хмари у доступних джерелах обмежена. Відомо, що він був одружений і мав доньку Оксану (Ашер після одруження), яка стала перекладачкою.

Творчий шлях

Михайло Драй-Хмара вірші українською почав писати у 1919 році, бо до того писав російською. Вже за рік його твори друкувалися в різних журналах. 

Перша збірка віршів Драй-Хмари «Молода весна» мала вийти у 1922 році в Кам'янецькому видавництві, але через нестачу паперу її не надрукували. Тому першу (і єдину прижиттєву) збірку «Проростень» поет випустив у 1926 році в Києві. Там були вірші, написані в Кам'янці, а також і пізніші твори. Особливо зворушливий — «Прощання з Поділлям».

Михайло Драй-Хмара знав 19 мов. Це майже всі слов'янські мови, бо він спеціалізувався на слов'янознавстві. Він також знав старі мови: старослов'янську, старогрецьку, латину і санскрит, а також сучасні європейські мови: румунську, французьку, німецьку, італійську та фінську. Останньою мовою, яку він вивчив, була англійська.

Драй-Хмара перекладав твори з таких мов:

• польської (Адам Міцкевич);
• чеської (Йозеф Гора, Йозеф Сватоплук Махар);
• німецької (Стефан Цвейг);
• французької (Жерар де Нерваль, Теофіль Готьє, Шарль Бодлер, Поль Верлен);
• італійської: переклад «Пекла» Данте, ймовірно, загубився або зник у архівах;
• фінської.

Найкращі твори

Одним із найвідоміших творів Михайла Драй-Хмари є сонет «Лебеді», де він використав крилатий вислів «ґроно п’ятірне». 

«Пʼятірним ґроном» були поети-неокласики: Максим Рильський, Микола Зеров, Павло Филипович, Освальд Бургардт (псевдонім Юрій Клен) і сам Михайло Драй-Хмара. Але саме цей сонет призвів до проблем. Влада СРСР почала переслідувати неокласиків за їхні погляди. Зерова, Филиповича та Драй-Хмару репресували та вбили, Рильському пощастило врятуватися, а Бургардт емігрував до Німеччини.

Щоб познайомитись із текстами Драй-Хмари, обирайте видання на цій сторінці нашого сайту.