Евкаліпти, буш, вівці, неймовірна спека та відсутність води, тяжка праця біля тварин, що падають і просто вмирають в тебе на руках – з одного боку, та музика, співи, книги, поезія та палке бажання сцени – з іншого. От аж настільки полярним, віддаленим одне від одного своїми аспектами життя, було існування дівчини Сибіли Мелвін з автобіографічного роману австралійки Майлз Франклін «Моя блискуча кар’єра». 🐼Найіронічніше у цьому те, що жодної кар’єри – ані блискучої, ані рядової – ви на сторінках цієї книги не побачите. У секунду відчаю, коли героїня раптом усвідомлює, що тяжке й безпорадне існування на межі виживання у дикій глушині, де навіть пошта приходить добре, якщо раз на місяць – це і є найвища стеля її досягнень, вона скрикує розпачливе «оце і є моя блискуча кар’єра!» 🐼Неймовірної сили колективний голос жінок звучить у тому розпачі. Жінок, повністю залежних не тільки від непереборних обставин життя, як то посухи чи неврожаї, але й від невблаганної волі чоловіків: спочатку батьків, потім тих, за кого їхні батьки вирахували вигідніше віддати заміж своїх доньок. 🐼Майлз Франклін надає всім тим безіменним та беззахисним жінкам голос, який нарешті мають почути. Який почули, хоча й не зразу, безумовно. Один з перших феміністичних творів, написаний у кінці позаминулого століття, інколи й по сьогодні звучить все ще актуально. Все ще можна почути «Та він же такий забезпечений і привабливий, що тобі ще треба? Кар’єру? Нащо?». Все ще мірилом благопристойності має бути трійко чистеньких діточок і аби дім – повна чаша. А що при цьому думає їхня мати, в якої мистецький талант, мало кого хвилює. 🐼Молода (тоді) авторка вже 125 років тому наглядно показала, що жінок так само, як і чоловіків, хвилює щось більше, ніж базові потреби. Вони так само мріють про кар’єру та власні досягнення, вони так само хочуть пробиватися у житті, бодай із труднощами, але це будуть їхні власні синці та шишки, набиті на досвіді та винагородженні в кінці чимось суттєвим. 🐼А ще вона написала надзвичайно яскраву картинку повсякденного життя відразу декількох соціальних груп Австралії кінця 19 століття. Настільки кольорову та повнокровну, що роман можна сприймати за справжнє віконечко у минулі роки далекого континенту.
Анонім
Це дебютний роман австралійської письменниці та феміністки Майлз Франклін. Роман читається легко і швидко, від нього віє теплим австралійським літом. А описи природи тут просто захоплюючі!🖤 Ця історія розповідає нам про Сибіллу, незаміжню жінку в Австралії 19 століття. У своєму житті вона відмовилася від контролю з боку чоловіків і описується як самостійний персонаж, який не боїться йти своїм шляхом. Незважаючи на незалежність, їй доводиться долати перешкоди у власному житті, які контролюють чоловіки. Їй доводиться боротися за те, чого вона хоче, і прагне довести всім, що вона сама приймає рішення в житті🔥. Книга порушує багато суспільних проблем 19 сторіччя, але актуальна і для сьогодення: стереотипи, соціальна залежність, вузькі рамки мислення. Раджу прочитати! Окремо хочу виділити якість книги - вона прекрасна! Наші видавництва - любоу 🫶
Анонім
Та отримуйте інфо про новинки й події в книгарнях
