Евкаліпти, буш, вівці, неймовірна спека та відсутність води, тяжка праця біля тварин, що падають і просто вмирають в тебе на руках – з одного боку, та музика, співи, книги, поезія та палке бажання сцени – з іншого. От аж настільки полярним, віддаленим одне від одного своїми аспектами життя, було існування дівчини Сибіли Мелвін з автобіографічного роману австралійки Майлз Франклін «Моя блискуча кар’єра».
🐼Найіронічніше у цьому те, що жодної кар’єри – ані блискучої, ані рядової – ви на сторінках цієї книги не побачите. У секунду відчаю, коли героїня раптом усвідомлює, що тяжке й безпорадне існування на межі виживання у дикій глушині, де навіть пошта приходить добре, якщо раз на місяць – це і є найвища стеля її досягнень, вона скрикує розпачливе «оце і є моя блискуча кар’єра!»
🐼Неймовірної сили колективний голос жінок звучить у тому розпачі. Жінок, повністю залежних не тільки від непереборних обставин життя, як то посухи чи неврожаї, але й від невблаганної волі чоловіків: спочатку батьків, потім тих, за кого їхні батьки вирахували вигідніше віддати заміж своїх доньок.
🐼Майлз Франклін надає всім тим безіменним та беззахисним жінкам голос, який нарешті мають почути. Який почули, хоча й не зразу, безумовно. Один з перших феміністичних творів, написаний у кінці позаминулого століття, інколи й по сьогодні звучить все ще актуально. Все ще можна почути «Та він же такий забезпечений і привабливий, що тобі ще треба? Кар’єру? Нащо?». Все ще мірилом благопристойності має бути трійко чистеньких діточок і аби дім – повна чаша. А що при цьому думає їхня мати, в якої мистецький талант, мало кого хвилює.
🐼Молода (тоді) авторка вже 125 років тому наглядно показала, що жінок так само, як і чоловіків, хвилює щось більше, ніж базові потреби. Вони так само мріють про кар’єру та власні досягнення, вони так само хочуть пробиватися у житті, бодай із труднощами, але це будуть їхні власні синці та шишки, набиті на досвіді та винагородженні в кінці чимось суттєвим.
🐼А ще вона написала надзвичайно яскраву картинку повсякденного життя відразу декількох соціальних груп Австралії кінця 19 століття. Настільки кольорову та повнокровну, що роман можна сприймати за справжнє віконечко у минулі роки далекого континенту.