Евкаліпти, буш, вівці, неймовірна спека та відсутність води, тяжка праця біля тварин, що падають і просто вмирають в тебе на руках – з одного боку, та музика, співи, книги, поезія та палке бажання сцени – з іншого. От аж настільки полярним, віддаленим одне від одного своїми аспектами життя, було існування дівчини Сибіли Мелвін з автобіографічного роману австралійки Майлз Франклін «Моя блискуча кар’єра». ?Найіронічніше у цьому те, що жодної кар’єри – ані блискучої, ані рядової – ви на сторінках цієї книги не побачите. У секунду відчаю, коли героїня раптом усвідомлює, що тяжке й безпорадне існування на межі виживання у дикій глушині, де навіть пошта приходить добре, якщо раз на місяць – це і є найвища стеля її досягнень, вона скрикує розпачливе «оце і є моя блискуча кар’єра!» ?Неймовірної сили колективний голос жінок звучить у тому розпачі. Жінок, повністю залежних не тільки від непереборних обставин життя, як то посухи чи неврожаї, але й від невблаганної волі чоловіків: спочатку батьків, потім тих, за кого їхні батьки вирахували вигідніше віддати заміж своїх доньок. ?Майлз Франклін надає всім тим безіменним та беззахисним жінкам голос, який нарешті мають почути. Який почули, хоча й не зразу, безумовно. Один з перших феміністичних творів, написаний у кінці позаминулого століття, інколи й по сьогодні звучить все ще актуально. Все ще можна почути «Та він же такий забезпечений і привабливий, що тобі ще треба? Кар’єру? Нащо?». Все ще мірилом благопристойності має бути трійко чистеньких діточок і аби дім – повна чаша. А що при цьому думає їхня мати, в якої мистецький талант, мало кого хвилює. ?Молода (тоді) авторка вже 125 років тому наглядно показала, що жінок так само, як і чоловіків, хвилює щось більше, ніж базові потреби. Вони так само мріють про кар’єру та власні досягнення, вони так само хочуть пробиватися у житті, бодай із труднощами, але це будуть їхні власні синці та шишки, набиті на досвіді та винагородженні в кінці чимось суттєвим. ?А ще вона написала надзвичайно яскраву картинку повсякденного життя відразу декількох соціальних груп Австралії кінця 19 століття. Настільки кольорову та повнокровну, що роман можна сприймати за справжнє віконечко у минулі роки далекого континенту.

Це дебютний роман австралійської письменниці та феміністки Майлз Франклін. Роман читається легко і швидко, від нього віє теплим австралійським літом. А описи природи тут просто захоплюючі!? Ця історія розповідає нам про Сибіллу, незаміжню жінку в Австралії 19 століття. У своєму житті вона відмовилася від контролю з боку чоловіків і описується як самостійний персонаж, який не боїться йти своїм шляхом. Незважаючи на незалежність, їй доводиться долати перешкоди у власному житті, які контролюють чоловіки. Їй доводиться боротися за те, чого вона хоче, і прагне довести всім, що вона сама приймає рішення в житті?. Книга порушує багато суспільних проблем 19 сторіччя, але актуальна і для сьогодення: стереотипи, соціальна залежність, вузькі рамки мислення. Раджу прочитати! Окремо хочу виділити якість книги - вона прекрасна! Наші видавництва - любоу ?