Крістофер Міллер

Ця книга відкриває очі на те, наскільки критичною стала напівпровідникова індустрія для всього світу. Чипи вже давно не просто частина смартфонів і комп’ютерів – вони керують сучасною військовою технікою, включаючи ракети та дрони, які щодня атакують українські села та міста.

Автор доступно пояснює, як виробництво мікросхем перетворилося на поле битви між світовими державами, а контроль над ланцюгами постачання став стратегічною перевагою. Особливо вражає, як залежність від кількох ключових виробників може впливати на геополітичні конфлікти та безпеку цілих країн.

Книга змушує замислитися про вразливість сучасного світу, де технології не просто визначають комфорт життя, а можуть вирішувати питання війни і миру.

Оповідь починається буквально з самого початку, з винайдення технології, розуміння її важливості та можливостей, і закінчуючи нашими днями. Окреме місце присвячено "успіхам" СРСР — вмінню красти та відставати на роки у розвитку.

Це обов’язкове читання для тих, хто хоче зрозуміти, чому боротьба за чипи стала однією з головних війн нашого часу. І, цілком можливо, попереду нас чекають серйозні потрясіння, адже війна за найбільшого виробника чипів (Тайвань) може початись буквально найближчими роками. І від неї світ та світову економіку труситиме не менше, ніж від нинішньої російсько-української війни...

Дуже докладна і цікава історія індустрії мікрочипів від 1950-х років і до сьогодні, від піонерів у розробці напівпровідників до сучасних китів мікроелектроніки. Незвично поглянути на цей 70-річний історичний період крізь призму розвитку напівпровідників, чипів, мікросхем. Якщо сказати спрощено, то чип створив сучасний світ.

У книзі багато цікавого про вчених і підприємців, які вивчали й опановували виробництво напівпровідників. Про американську Кремнієву долину і фірми, що розробляють технології та займаються виробництвом. Тут багато про відомі потужні технологічні компанії: американські Intel, AMD, Apple, Nvidia, Micron, Qualcomm; японські Sony, Nikon, Canon; південнокорейську Samsung; китайські Huawei та ZTE; нідерландську ASML та найбільшу тайванську фабрику чіпів TSMC.

У світі є лише кілька потужних фірм, які змагаються у напівпровідникових технологічних перегонах. І одиниці фірм, які виготовляють чипи. Бо ця галузь вимагає постійних і величезних капіталовкладень, а це мало кому під силу. Тому у грі лише гіганти як з точки зору інтелектуального, та і з точки зору фінансового потенціалу.

Ці перегони далеко не завершені, бо на порядку денному боротьба за першість у розробці штучного інтелекту. А значить чипи формуватимуть наше майбутнє.

Як каже автор, фабрика з виготовлення найдосконаліших логічних мікросхем коштує вдвічі дорожче, ніж авіаносець, але передовою вона залишається лише кілька років.

Добре змальовано, як на цих високих технологіях злітали економіки Японії, Південної Кореї, Тайваню.

Також цікаво дізнатися про радянський і китайський шпіонаж у галузі напівпровідників і про те, що це мало що дало. Бо технологія розвивалася настільки швидко, що не було сенсу вкладати величезні кошти та впроваджувати в життя вкрадений «вчорашній день».

Цікаво описано як чипи вплинули і впливають на ведення війни. І чому Тайвань знаходиться під великою загрозою. А разом з Тайванем – ланцюги постачання напівпровідникової продукції та світова економіка загалом, бо будь-який сучасний технологічний товар (від праски чи мікрохвильової печі до сучасного автомобіля, чи ракети) не може існувати без чипів.

Але найцікавіше і найголовніше – як розробка і виробництво чипів впливали і впливають на економічні та геополітичні стратегії.