Крістофер Міллер

Книга, безперечно, є важливим та своєчасним дослідженням критичної ролі напівпровідникової індустрії у сучасному світі. Автор майстерно розкриває складний та багатогранний світ виробництва мікросхем, роблячи його зрозумілим навіть для неспеціаліста. Особливо цінним є акцент на тому, як ця галузь, що раніше сприймалася як суто технологічна, сьогодні стала ключовим елементом геополітичної боротьби та національної безпеки.

Книга не просто констатує факти, а й змушує замислитися над вразливістю нашої глобальної залежності від обмеженої кількості виробників. У контексті російсько-української війни, де високотехнологічна зброя відіграє значну роль, усвідомлення критичної важливості чипів стає особливо гострим. Автор влучно показує, як контроль над ланцюгами постачання мікросхем може визначати перевагу на полі бою.

Оповідь, що охоплює історію розвитку мікроелектроніки від її зародження до сьогодення, дозволяє читачеві глибоко зрозуміти еволюцію цієї технології та її зростаючу значущість. Згадка про "успіхи" Радянського Союзу в цій сфері додає історичного контексту та демонструє наслідки технологічного відставання.

Книга є справжнім "відкриттям очей" на сучасні геополітичні процеси. Вона чітко показує, що боротьба за напівпровідники – це не просто економічне змагання, а нова форма стратегічного протистояння між світовими державами. Тривожний прогноз щодо можливої війни за Тайвань, головного виробника чипів, додає книзі актуальності та підкреслює потенційні глобальні наслідки нестабільності в цій галузі.

Ця книга є обов'язковим читанням для політиків, аналітиків, бізнесменів, журналістів та всіх, хто прагне зрозуміти глибинні процеси, що визначають сучасний світовий порядок. Вона допомагає усвідомити, що технології – це не лише зручність, але й потужна зброя та ключовий фактор у питаннях війни та миру. Рекомендую кожному, хто цікавиться геополітикою, економікою та майбутнім нашого світу.

Це обов’язкове читання для тих, хто хоче зрозуміти, чому чипи стали новим полем битви в глобальних конфліктах. Оповідь розгортається з історії винайдення мікросхем, їх еволюції та ситуації сьогодні, коли вони впливають на всі аспекти життя - від цивільних технологій (телефони, ноутбуки...) до військових стратегій (ракети, дрони...). . Автор пояснює, як боротьба за контроль над виробництвом мікросхем стала тепер важливою частиною глобальної геополітики - технології вже не тільки визначають рівень комфорту, а й можуть вирішувати питання війни та миру. Рекомендую до прочитання, ця книга пояснює багато світових процесів.

Ця книга відкриває очі на те, наскільки критичною стала напівпровідникова індустрія для всього світу. Чипи вже давно не просто частина смартфонів і комп’ютерів – вони керують сучасною військовою технікою, включаючи ракети та дрони, які щодня атакують українські села та міста.

Автор доступно пояснює, як виробництво мікросхем перетворилося на поле битви між світовими державами, а контроль над ланцюгами постачання став стратегічною перевагою. Особливо вражає, як залежність від кількох ключових виробників може впливати на геополітичні конфлікти та безпеку цілих країн.

Книга змушує замислитися про вразливість сучасного світу, де технології не просто визначають комфорт життя, а можуть вирішувати питання війни і миру.

Оповідь починається буквально з самого початку, з винайдення технології, розуміння її важливості та можливостей, і закінчуючи нашими днями. Окреме місце присвячено "успіхам" СРСР — вмінню красти та відставати на роки у розвитку.

Це обов’язкове читання для тих, хто хоче зрозуміти, чому боротьба за чипи стала однією з головних війн нашого часу. І, цілком можливо, попереду нас чекають серйозні потрясіння, адже війна за найбільшого виробника чипів (Тайвань) може початись буквально найближчими роками. І від неї світ та світову економіку труситиме не менше, ніж від нинішньої російсько-української війни...

Дуже докладна і цікава історія індустрії мікрочипів від 1950-х років і до сьогодні, від піонерів у розробці напівпровідників до сучасних китів мікроелектроніки. Незвично поглянути на цей 70-річний історичний період крізь призму розвитку напівпровідників, чипів, мікросхем. Якщо сказати спрощено, то чип створив сучасний світ.

У книзі багато цікавого про вчених і підприємців, які вивчали й опановували виробництво напівпровідників. Про американську Кремнієву долину і фірми, що розробляють технології та займаються виробництвом. Тут багато про відомі потужні технологічні компанії: американські Intel, AMD, Apple, Nvidia, Micron, Qualcomm; японські Sony, Nikon, Canon; південнокорейську Samsung; китайські Huawei та ZTE; нідерландську ASML та найбільшу тайванську фабрику чіпів TSMC.

У світі є лише кілька потужних фірм, які змагаються у напівпровідникових технологічних перегонах. І одиниці фірм, які виготовляють чипи. Бо ця галузь вимагає постійних і величезних капіталовкладень, а це мало кому під силу. Тому у грі лише гіганти як з точки зору інтелектуального, та і з точки зору фінансового потенціалу.

Ці перегони далеко не завершені, бо на порядку денному боротьба за першість у розробці штучного інтелекту. А значить чипи формуватимуть наше майбутнє.

Як каже автор, фабрика з виготовлення найдосконаліших логічних мікросхем коштує вдвічі дорожче, ніж авіаносець, але передовою вона залишається лише кілька років.

Добре змальовано, як на цих високих технологіях злітали економіки Японії, Південної Кореї, Тайваню.

Також цікаво дізнатися про радянський і китайський шпіонаж у галузі напівпровідників і про те, що це мало що дало. Бо технологія розвивалася настільки швидко, що не було сенсу вкладати величезні кошти та впроваджувати в життя вкрадений «вчорашній день».

Цікаво описано як чипи вплинули і впливають на ведення війни. І чому Тайвань знаходиться під великою загрозою. А разом з Тайванем – ланцюги постачання напівпровідникової продукції та світова економіка загалом, бо будь-який сучасний технологічний товар (від праски чи мікрохвильової печі до сучасного автомобіля, чи ракети) не може існувати без чипів.

Але найцікавіше і найголовніше – як розробка і виробництво чипів впливали і впливають на економічні та геополітичні стратегії.