"Якщо хочеш знати, якою є якась держава і її влада, і яке вона має майбутнє, просто дізнайся, скільки в тій державі чесних і невинних людей сидять по тюрмах, а скільки зловмисників і злочинців на свободі". ?️Проклятим двором називають в'язницю у Царгороді. Саме сюди потрапляє читач разом із боснійським монахом-францисканцем, який волею долі був закинутий у найнеприємніше місце на світі. Тут монах фра Петару зустрічає дивного юнака з книгою, який стає його другом і змушує поглянути на світ іншими очима. ?️Це книга найвідомішого сербського письменника, Нобелівського лауреата з літератури Іво Андрича. "Проклятий двір" - це глибокий філософський роман, сповнений психологізму. Це особлива оповідь, яка складається з безлічі історій, що плавно перетікають одна в одну. З чернечої келії ми переносимося у моторошну тюрму, де маємо можливість зануритись у страшні будні в'язнів, потім переймаємося через нещасливе кохання освіченого та багатого юнака Чаміла, якому не судилося бути щасливим. В свою розповідь Іво майстерно вплітає реальну біографію Джем-султана, який не хоче поступатися престолом своєму брату Баязиду ll. Цей твір багатошаровий, його порівнюють з ідеальною, філігранно відточеною ювелірною прикрасою. Він про самотність, важку долю та про те, що "будь-яке життя є тюрмою і ми насправді не можемо віддалитися від заздалегідь приготованої для нас долі". ?️Мені особливо цікаво було прочитати післямову перекладача Андрія Любки, який дуже захопливо переповідає біографію Іво Андрича. Виявляється, що цей дуже талановитий письменник знав про в'язницю з власного досвіду, бо за свої патріотичні ідеї й сам відбував довготривале ув'язнення в тюрмах. Він дивом уникнув розстрілу. Іво страждав від нелюдських принижень і жахливих умов у тюремних камерах. Ось, виявляється, звідки це відчуття реальності, яке з'являється при прочитанні цього твору. ?️"Проклятий двір" зачаровує, як мудрість східних казок, як таємнича пісня муедзина, який закликає ісламський народ на молитву.