"Якщо хочеш знати, якою є якась держава і її влада, і яке вона має майбутнє, просто дізнайся, скільки в тій державі чесних і невинних людей сидять по тюрмах, а скільки зловмисників і злочинців на свободі".
🌫️Проклятим двором називають в'язницю у Царгороді. Саме сюди потрапляє читач разом із боснійським монахом-францисканцем, який волею долі був закинутий у найнеприємніше місце на світі. Тут монах фра Петару зустрічає дивного юнака з книгою, який стає його другом і змушує поглянути на світ іншими очима.
🌫️Це книга найвідомішого сербського письменника, Нобелівського лауреата з літератури Іво Андрича.
"Проклятий двір" - це глибокий філософський роман, сповнений психологізму. Це особлива оповідь, яка складається з безлічі історій, що плавно перетікають одна в одну. З чернечої келії ми переносимося у моторошну тюрму, де маємо можливість зануритись у страшні будні в'язнів, потім переймаємося через нещасливе кохання освіченого та багатого юнака Чаміла, якому не судилося бути щасливим. В свою розповідь Іво майстерно вплітає реальну біографію Джем-султана, який не хоче поступатися престолом своєму брату Баязиду ll.
Цей твір багатошаровий, його порівнюють з ідеальною, філігранно відточеною ювелірною прикрасою. Він про самотність, важку долю та про те, що "будь-яке життя є тюрмою і ми насправді не можемо віддалитися від заздалегідь приготованої для нас долі".
🌫️Мені особливо цікаво було прочитати післямову перекладача Андрія Любки, який дуже захопливо переповідає біографію Іво Андрича. Виявляється, що цей дуже талановитий письменник знав про в'язницю з власного досвіду, бо за свої патріотичні ідеї й сам відбував довготривале ув'язнення в тюрмах. Він дивом уникнув розстрілу. Іво страждав від нелюдських принижень і жахливих умов у тюремних камерах. Ось, виявляється, звідки це відчуття реальності, яке з'являється при прочитанні цього твору.
🌫️"Проклятий двір" зачаровує, як мудрість східних казок, як таємнича пісня муедзина, який закликає ісламський народ на молитву.