Гі де Мопассан

"Любий друг" — це один із тих творів, які залишаються в серці назавжди. Я вперше познайомився з ним ще в шкільні роки, і він одразу завоював мою увагу. Перечитуючи його зараз, я знову відчуваю ту саму глибину та емоційність, які роблять цю книгу справжнім шедевром.

Гі де Мопассан — це майстер зображення людської природи, і в "Любому другові" він демонструє свій талант у всій його красі. Його персонажі глибокі, складні, а інколи суперечливі, але завжди живі. Жорж Дюруа — центральний герой роману — не лише уособлення честолюбства, а й відображення моральних викликів, із якими стикається суспільство.

Особливим аспектом твору є те, наскільки емоційно близькими стають герої та їхні взаємини. Мопассан з легкістю занурює читача у внутрішній світ персонажів, змушуючи співчувати їм навіть у моменти, коли їхні дії здаються егоїстичними або аморальними. Відносини між героями — це не просто сюжетний елемент, а справжня драма з усією її складністю й неоднозначністю.

Мова Мопассана, як завжди, витончена й точна. Він створює картини життя з такою реалістичністю, що читач не лише уявляє собі Париж XIX століття, а й відчуває його атмосферу. Його стиль легкий і динамічний, завдяки чому книга читається на одному диханні.

"Любий друг" — це не просто роман про кар’єру, кохання чи соціальні сходинки. Це твір про вибір, спокуси й наслідки, які супроводжують кожного з нас. Він залишається актуальним навіть зараз, коли суспільство змінилося, але людська природа залишається такою ж складною й багатогранною.

Для мене ця книга — справжній літературний скарб, який нагадує про важливість глибини в літературі. Я раджу її всім, хто цінує майстерно виписані образи, сильний сюжет і емоційну насиченість. "Любий друг" — це твір, до якого хочеться повертатися знову і знову.

Насамперед, це класика, це Франція 19 ст., це Мопассан, тобто, вже заслуговує на увагу) А ще важливо, що це літературна основа одного з найпопулярніших українських текстів 1920-х, а саме "Міста" Валеріана Підмогильного. Відповідно, вибору немає, треба читати. І насолоджуватись, бо історія та герої яскраві, хоч і непривабливі

"Любий Друг" — це твір, що залишає глибокий слід у душі читача. Книга занурює нас у світ дитинства, сповнений безтурботності, відкриттів і, водночас, перших розчарувань. Автор вражає своєю майстерністю у передачі емоцій і атмосфери, що супроводжують дитячі спогади.

Захоплюючись стилем письменника, можна відзначити, як він тонко вловлює нюанси переживань дітей, їхні мрії та страхи. Майстерність автора в створенні живих, запам’ятовуючих образів робить читання не лише цікавим, але й емоційно насиченим.

"Любий Друг" має велику цінність для літератури, адже піднімає важливі питання про дружбу, любов і вразливість. Це не просто історія про дитинство, а глибока розповідь про людські стосунки, що відображає універсальні переживання. Книга залишає враження, яке змушує задуматися про власний досвід, про зв'язок з іншими людьми та про те, як формуються наші спогади.

Твір безсумнівно заслуговує на увагу, адже він зберігає актуальність і чуттєвість, які не втрачають сили з часом.

Розкішний текст в українському перекладі Валерʼяна Підмогильного 😍

Цей роман зачарував мене 15 років тому і зараз перечитуючи його, я знову отримала естетичне задоволення.

Глибокий аналіз людської жадоби, ревнощів і заздрощів, підлості та інтриг заради того, щоб вирватись з лещат бідності та увійти у світське життя Парижу кінця ХІХ століття

Наш головний герой вміло обплітає своєю павутиною не лише юних недосвідчених спадкоємиць мільйонів, а й заміжніх жінок, які самі хитрощами колись добрались до багатств своїх чоловіків

Тут і про журналістику, і про політику, і про любов, і зради, гроші та сороміцькі вчинки

От та книга, прочитавши яку, ви ніколи не пошкодуєте ❤️

Прекрасне видання, легко читається, але книга немає жодного сенсу. Жодної моралі, але навіть якщо розглядати її як сатиру - пустувато, бо виглядає "пластмасово". Більше схоже на спермотоксекоз та перенесення автора.

"Відправна точка будь-якого успіху – це бажання".

Ці слова сказав відомий американський журналіст Наполеон Гілл. І дійсно, людське бажання часто приводило до великих звершень. Але чи всі вони приводили до успіху?

Роман «Любий друг» допомагає розібратися у цьому питанні. Відомий французький автор Гі де Мопассан на прикладі ординарного персонажа на ім’я Жорж Дюруа показує: чи бажання може привести до успіху?

Як колишній французький солдат, він намагається досягти хоча б якогось нормального рівня життя у Парижі. Між тим він мріє, він бажає побудувати блискучу кар’єру в столиці Третьої Республіки. Не без допомоги інших він починає працювати журналістом в газеті. Його молодість, привабливість і енергійність сприяють його просуненню, але ординарність і певна безталанність не дають йому досягти успіху своїми силами. Для його досягнення Жорж не бридиться нічим. Ці ж кроки до успіху сильно переплітаються з його особистими бажаннями. Чи приведе це Жоржа до успіху? Або його бажання приведуть у глухий кут?

Роман «Любий друг» – це твір про успіх чи про бажання?
Прочитавши цю відому книгу Гі де Мопассана, ви зможете знайти особисту відповідь. А просте й елегантне видання від #книголав саме по собі чудово доповнить будь-яку книжкову полицю.

І все ж цікаво, чи бажання тільки може привести людину до справжнього успіху?

Один із улюблених романів! Дуже раджу прочитати всім хоча б раз❤️