Історична драма, яка захопила мене з першої сторінки. В центрі історії ми бачимо дві жінки: - Полін - позашлюбна донька багатої китайської родини; дядько привозить її разом зі своїм сином у Париж, щоб відкрити антикварну крамницю; - Каміль - внучка графині, родина якої збанкрутіла. Вона одружена, а чоловік час від часу показує кулаками, де її місце. Місце і час подій - Франція початку 20 століття (а саме 1907 рік; 1918 рік; епілог - 1937 рік.) В історію майстерно вплетені історичні факти, а саме існування китайських трудових таборів. Явище мало кому відоме. Починаючи з 1915 року китайці їхали в Європу з намаганням заробити грошей, однак їхні табори мало чим відрізнялись від таборів воєннополонених; а умови праці просто жахали. Водночас - расова дискримінація. Як показує статистика: китайці, які почали приїжджати в Європу лише на початку 20 століття, зазнавали дискримінації. Шлюб з ними, любовний зв'язок, іноді навіть розмови - вважались чимось ганебним. Тут ми зустрічаємо проблеми неодруженої Полін, яку насильно хочуть видати заміж. Та одруженої Каміль, яка закохалась в китайського перекладача Тео (кузина Полін). Життя звело двох жінок докупи, закинуло їм купу випробувань, але в кінці подарувало міцну дружбу. Попри війну, катаклізми і людський фактор, закохані одружились (Каміль і Тео). А Полін знайшла своє кохання. Дуже раджу до прочитання: щемка, життєва, наповнена історичними фактами та атмосферою столітньої давності історія. Тут немає різких поворотів сюжету. Тут ми бачимо вчинки героїв через їхні душевні тривоги та історичну епоху , що їх доповнювала.
Анонім
Та отримуйте інфо про новинки й події в книгарнях