Деніел Обрі

Книга не зайшла зовсім, похмура і розтягнута, навіть не дочитала до кінця, хоча обожнюю трилери, переклад - то окрема біда(

Анонім

«Острів темряви» — Деніел Обрі — це книга, яка обволікає туманом і тривогою з перших сторінок. Наче відкриваєш не роман, а двері до місця, де давно щось пішло не так — і тепер лише тиша й невидимий погляд спостерігають за тобою. Це не той трилер, де все зводиться до біганини чи чергового вбивства. Ні, тут напруга повільна, вона зростає мовчки. І саме це вражає. Острів у книзі — майже окремий персонаж: він дихає, ворушиться у темряві, в ньому щось є, хоч ніхто до кінця не розуміє, що саме. Але це щось впливає на людей. Ламає, ковтає, затягує у свою тишу. Історія дуже кінематографічна. Вона не стільки про події, скільки про атмосферу — про ті незручні відчуття, коли світ стає трохи не таким, як ти пам’ятаєш. І вже не знаєш, чи можна вірити комусь, чи навіть собі. Книга точно сподобається тим, хто цінує загадковість без крику, повільне розгортання подій і глибокий психологізм. Це твір, після якого тиша в кімнаті вже не здається такою звичайною

Анонім

В цей холодний травень якраз час почитати кримінальний трилер, де події відбуваються взимку на не дуже привітних для людей своїми природними погодними умовами Оркнейських островах в Шотландії. Фрея Сінклер — репортерка, але звільняється з відомого шотландського видання, щоб разом з чоловіком, Томом, переїхати на свою батьківщину, на острів до містечка Оркні. Там вона новачок у місцевій газеті, а ще вона підозрює в себе аутизм, що теж додає певних особливостей її манері спілкуватися, сприймати події, що відбуваються навколо неї. І звичайно ж, майже з перших днів вона опиняється в круговерті проблем минулого, які виникли, коли під час шторму біля містечка винесло людські останки багаторічної давнини. Якраз з тих часів, коли Фрея була школяркою і зникла її однокласниця. І не так то і просто розкрити, що сталося, бо причетних дуже багато і в кожного своя правда, свої таємниці, кожне викриття загрожує небезпекою. Але Фрея уперта та не здається, хоче докопатися до правди навіть тоді, коли її відсторонюють від справи. Фінал мене так цікавив, що книжку проковтнула за день. Холод, атмосфера зимових островів та небезпеки створили незабутній колорит. Із задоволенням подивилася б екранізацію цього роману. І точно буду читати продовження, якщо автор напише, а Лабораторія перекладе українською. Дякую видавництву за серію таких атмосферних детективів.

Анонім