Автор майстерно зображує перетворення головного героя, Степана Радченка, з простого сільського юнака на людину, яка прагне завоювати місто та знайти своє місце в новому соціальному середовищі.
Однією з ключових тем роману є конфлікт між містом і селом. Підмогильний показує, як місто змінює людину, підштовхуючи її до самопізнання та перегляду власних цінностей. Степан, який на початку твору має ідеалістичні уявлення про місто, поступово стикається з його реаліями — жорстокістю, відчуженістю, лицемірством. Автор майстерно відтворює психологічні процеси, що відбуваються в душі героя, його поступове усвідомлення власної самотності та прагнення до духовного самовизначення.
Цікавою є також проблематика творчості та інтелектуальної самореалізації. Степан прагне не лише завоювати місто, а й утвердитися як письменник. Через це Підмогильний звертається до теми взаємодії митця з суспільством, його моральних обов'язків та пошуку сенсу життя через творчість. Автор показує, як література може бути засобом самовираження, але одночасно й способом відчуження від навколишнього світу.
Мова роману багата на метафори та символи, що підкреслюють внутрішню складність і неоднозначність образів. Підмогильний використовує архетипи та міфологічні мотиви, щоб поглибити розуміння конфлікту між людиною і містом.
У підсумку, роман "Місто" є надзвичайно глибоким твором, який не лише відображає процес урбанізації України в 1920-х роках, але й порушує вічні питання людської природи, пошуку сенсу життя, становлення особистості. Він залишається актуальним і сьогодні, адже місто, як символ нових можливостей та викликів, продовжує притягувати й одночасно відштовхувати людину, яка намагається знайти себе у світі. Можна повчитись і взяти для себе багато чого цікавого через досвід власного героя, особливо цікаво те, що я живу в Києві і зразу впізнаю місця.
В деяких моментах Роман складний, але водночас надзвичайно цікавий і вартий уваги читача.