"Панк 57" від Пенелопи Дуглас – це книга, яка викликала у мене змішані почуття. Початок і кінець історії дійсно захоплюють, але в середині я відчувала певне розчарування. Сюжет обіцяє більше, ніж насправді дає, хоча варто зазначити, що в цілому роман спонукає до роздумів. Особливо після того, як я прочитала останній рядок примітки автора. Це змусило мене замислитися про те, як наші взаємодії з іншими людьми безпосередньо впливають на те, як ми бачимо себе.

Оцінка для цієї книги – 6/10. Мені сподобалося, як автор розкрила образ головної героїні. Вона вийшла цікавою і багатогранною, і за її розвитком цікаво спостерігати. Щодо Міші, його персонаж мав моменти, коли він справляв гарне враження, але іноді він падав у моїх очах через свою поведінку. Однак, його можна зрозуміти – його дитячі травми явно вплинули на його психічний стан. Це додає йому глибини, хоча деякі аспекти його характеру все одно залишаються спірними.

Загалом, хоча деякі моменти книги викликали у мене розчарування, я вдячна за те, як вона спонукала мене задуматися про власні стосунки і самосприйняття. Це той твір, який викликає більше запитань, ніж відповідей, і в цьому його цінність.

Незважаючи на позначку +18, ця книга насправді не містить великої кількості інтимних сцен, окрім кількох поцілунків. Тому вікові обмеження здаються дещо зайвими, адже основний акцент у романі зроблено на емоційний розвиток героїв, а не на фізичні стосунки.
Натомість сюжет зосереджений на важливих темах самопізнання, прийняття себе та пошуку свого місця у світі. Завдяки глибоко прописаним персонажам і їхнім складним відносинам, книга залишає незабутнє враження, дозволяючи відчути кожну емоцію героїв як власну. Стиль написання книги легкий, з короткими розділами, що робить її доступною для читання, але разом з тим у ній є багато прихованих смислів, які розкриваються з кожною сторінкою.
Автор створив реалістичних і багатогранних персонажів, які стають живими на сторінках книги.
Арістотель і Данте – це не просто вигадані підлітки, вони здаються справжніми людьми зі своїми переживаннями та внутрішніми конфліктами, що робить їхню історію настільки близькою і зрозумілою.
(Але історія йдеться від Арі)
Особливо мене вразили стосунки між батьками головних героїв і їхній вплив на життя своїх дітей. Ці відносини додають емоційної глибини сюжету, показуючи важливість сімейних зв'язків і підтримки в процесі дорослішання.

Після закінчення книги залишається нестерпне бажання продовження, хочеться дізнатися більше про те, як складеться подальше життя героїв.
Історія, доволі глибоко проникає в свідомість і залишиться з вами навіть після того, як ви перегорнули останню сторінку.
Це не та книга, яка просто проходить повз. Вона залишає слід, особливо завдяки своїй атмосфері, яку найкраще відчути влітку, коли теплі літні вечори ідеально гармоніюють із її настроєм.