У збірці представлено сім оповідань, що належать до найвагоміших текстів повоєнної німецькомовної літератури. Навіть у жорстокому, поглинутому  насиллям світі є місце для віднайдення пристанку. Майже у всіх творах йдеться про кохання між чоловіком і жінкою. Авторка порушує вічні теми життя та смерті у різних, часом непередбачених образах і формах («Але ж я живу! Живу! В цьому немає сумніву», – каже головний герой оповідання "Тридцятий рік"). Інґеборґ Бахман реабілітує пам'ять своєї неоднозначної епохи – наближає до внутрішнього світу людини загубленої і віднайденої.