Вважаю, що варто прочитати цю книгу для того, щоб зрозуміти, чому Трумен Капоте ненавидів екранізацію 1961 року. Книга і кіно - два паралельні виміри, які принципово відрізняються один від одного, але кожен - по-своєму цікавий. Особливо відрізняється сам оповідач (в книзі навіть невідоме його імʼя), ну, і звичайно ж, кінцівка.
Сама книжечка гарно оформлена, приємно тримати в руках, читається за один вечір.
Анонім
Я ще давно задивлялась на цю книгу і нарешті дібралась її прочитати. Виявилось що вона дуже маленька, але оформлення мені дуже сподобалось і читати було дуже приємно.
Голлі як персонаж зовсім не у моєму смаку. Розбещене дівча, яка живе і сама не знає чого хоче від життя. Чоловіки готові руки, ноги її цілувати, а вона просто живе своє життя не задумуючись про проблеми, життєві негаразди і своє майбутнє. Її робота це 50$ у дамську кімнату і 50$ на таксі. Збирати гроші їй важче, ніж витрачати та і не виходить це в неї.
Розповідь ведеться від чоловіка Пола, який закоханий в неї, але боїться сказати про свої почуття, тому просто знаходиться у приємній френдзоні. Він максимально намагається бути з нею поряд, опікуватися і допомагати, але важко це робити коли не отримуєш відповідної віддачі.
Для порівняння вирішила глянути екранізацію і якщо ви її ще не дивились, то дуже раджу! Вона повністю доповнює книгу моментами, яких не вистачило (почуття, романтика, емоції) і гра акторів на найвищому рівні. Тому в цьому випадку дуже раджу замість книги одразу дивитись фільм.
Анонім
Нарешті познайомилась із цією короткою, але прекрасною історією. Перед нами героїня Голлі Голайтлі- мрійниця і шукачка щастя. Її образ - чорна сукня, перлини, окуляри - втілений на екрані неймовірною Одрі Хепберн і вже невіддільний від книжкової персонажки, що постає в нашій уяві лише такою. Вона жива і неповторна, але втрачена для себе. Ця жінка боїться відповідальності, мріє так, що іноді не розуміє , де вони , а де реальність. Та майстерно створений пером Трумена Капоте образ точно не забудеться.
Анонім
