Тут Аурін — це вже не тінь, а полум’я.
Вона не тікає, вона не мовчить. Вона вже не тільки переживає, вона діє.
У цій книзі вона не одна — вона стає частиною руху, частиною нової сили.
Нові виклики, нові союзники, нові відкриття.
І хоч багато чого ще болить, у цій частині вже є надія.
Золото більше не тримає її — воно її зброя.
Анонім
Після шоку, болю й пробудження — етап збирання себе по частинах.
Ця частина спокійніша, повільніша, але дуже важлива.
Тут більше розмов, внутрішніх діалогів, нових думок.
Аурін намагається зрозуміти, хто вона — не як полонянка, не як чиясь, а як окрема жінка.
Так, динаміка просідає порівняно з другим томом, але вона потрібна — щоб переварити попереднє й бути готовою до подальшої трансформації.
Це частина прийняття. Себе. Своєї сили. Свого минулого.
Анонім
