Нові відгуки

Книга розповідає нам про дівчину на ім'я Перл. Вона живе звичайним (не надто щасливим) життям зі своїм хлопцем, поки одного дня її не викрадають торговці людьми. Бонс - психопат, який купує Перл на аукціоні, заплативши за неї велику суму. Після цього дівчина, в якості його рабині, терпить знущання, постійні згвалтування і побиття... Все це продовжується поки одного дня її знову не викрадають. Скажу одразу, що мені сподобалось. Книга виявилась не такою, як я чекала, але читалось мені дуже легко і швидко; книга вивела мене з нечитуна. Да, крінжа тут більш ніж достатньо, сюжет в основному достатньо передбачуваний. Мені постійно здавалось, що я читаю якийсь хтивий фанфік. У книзі дуже багато сцен 18+. Знаю, що багато хто не зможе спокійно читати цю книгу, через сцени насилля, згвалтування і т.д. але я не сприймала цю книгу занадто серйозно, мені доволі часто було смішно. Дуже розвеселили синоніми, які були підібрані для позначення чоловічого органу. Це одна з причин, чому мені було ок і я не сприйняла все описане серйозно. Всі ці жезли, скіпетри і цвіркуни (і це навіть не половина) якось відволікали від тієї жорстокості. Що не сподобалось, так це те, що головні герої занадто ідеальні, шаблонні, а поганець Бонс прям дуже огидний (за словами Перл). Підбішувало те, як нам постійно кажуть яка головна героїня гарна і не така як всі, який неймовірно привабливий Кроу (той хто її викрав потім) і який у нього прес. А ще те, що Перл всі хочуть згвалтувати, от буквально всі! (крім її хлопця). До того ж наша героїня ну занадто сильна якась. Починаючи з корабля, вона постійно неймовірно добре відбивалась. Чи то охоронці всі геть недолугі, чи то вона ніндзя. Ще й до всього, як виявилось, в неї звідкилясь вміння замки скріпкою відмикати... У підсумку: мені цікаво, що буде далі, як закрутиться сюжет. Так що наступні частини я точно буду читати

Я даю 9 з 10 лише тому, що головні герої створили культ сексу. Дякувати Богу авторка іноді перескакувала з інтиму на щось інше. Загалом те, чого я очікувала від книги, справдилось. Додалося більше драми, персонажі почали розуміти свої почуття, тема довіри та сімʼї. Я не очікувала динамічного сюжету, перша книга дала нам зрозуміти що тут ми будемо плисти по озеру, а не в бурхливій течії. Перл жінка з дуже залізною витримкою, але дратувало що їй «кохатися» завжди мало. Навіть, здавалося, Кроу хотів менше. В цілому книга для фанатів пісні «let the world burn». Авторка грає на почуттях, на тонких лініях садизму і насолоди. Я відчувала персонажів, вони нагадували мені мої важкі часи і мій характер зараз. Хоч дії відбуваються в обмеженій локалізації, дім - робота, читати легко та цікаво. Рекомендую!

Ще жодна книга не викликала у мене стільки протиріч. На початку книга була повною дурнею. Поведінка Перл і її реакції були просто смішними. І це було так дивно, бо подій відбувались не надто приємні і варто було поспівчувати головній героїні, але те як вона прям здобула супер силу на кораблі, веселило і змушувало мене лиш закочувати очі🤦‍♀️ Перл активувала режим "кіборг вбивця" і трьох, явно гарно підготованих і фізично досить сильних(не думаю що власники такого бізнесу, брали б собі в охоронці загибликів), охоронців "розкидала" наче вони були якиммись незначними речами. А момент з пістолетом це взагалі щось з чимось. Як людина яка ніколи не тримала зброї в руках, може так легко ним скористатись(і куди поділась віддача від пострілу🤔)А ще дратувала її тупість. Як вона хотіла вивести тих дев'ятнадцять дівчат з корабля, як вона планувала доплисти до берега знаючи що плавець з неї не надто сильний. Окей, я розумію вона норовлива, але ж все рівно є моменти коли варто стулити рота. Як ви вже могли зрозуміти, мене страшенно від усього бомбило і хотілось викинути ту книжку через вікно і не дивитись де вона впаде. Такого великого бажання недочитувати книгу я ще не відчувала, але все ж продовжила її читати. З моменту коли Кроу викрав Перл, книга змінилась. Вона стала цікавіша та краще прописаною. От наче початок і від середини й до кінця, писали дві різні людини. Початок був страшенно невміло написаним, події відбувались швидко, але путнього було мало. На мою думку, авторці варто було більше розписати цю частину книги. Я розумію що це не основа, а лише підґрунтя історії, але виглядає воно дуже кепсько. Чи читатиму я наступні частини? Не знаю. З одного боку, вона не варта того, щоб її читали, бо навіть до стосунків Перл та Кроу у мене були питання(наприклад, як так швидко з'явилось кохання). А з іншого, цікаво чим ця дурня завершиться, бо я читала анотації до інших частин і логіки в подіях я не бачила. Хоча логіка і як мінімум перша частина це дві абсолютно різні речі.

«Коли з тобою буде покінчено, я зарию тебе тут, у винограднику, і наступний врожай буде ще родючіший за минулий.» Хтось відчуває в цьому пристрасть? Я так. (Або можливо я просто романтизую те, що не слід) Книга неоднозначна. Моя перша книга в такому дарк жанрі. Спочатку було важко читати через всі деталі, але як виявилось я таке навіть дуже люблю, тому швидко звикла. Сама історія вау, класно, динамічно, але є декілька але…. Перш за все, мені було дуже цікаво як така дівчина (інженер-архітектор) розкидає всіх чоловіків, що намагаються до неї підійти? Починаючи як мінімум з чоловіка на кораблі… Можливо я щось випустила з тексту??? Друге - це любов, яка зʼявляється у Перл до Кроу. Так, можливо тут можна це зрозуміти, дати пояснення, але для мене поки що ці почуття виглядають дивними. Я бачу в цьому відголоски Стокгольмського синдрому (але хто сказав, що мені не подобається?). Третє - цікаво, як абсолютно всі вважають цю Перл еталоном краси, просто якоюсь нереальною і тд (Кроу уже за мене сказав всі епітети). Не дуже схоже на реальну людину але ок. Ну і звичайно всі ці описи 18+. Насичено, але витримати «печерку» було важче моїх сил😂

Одна з найбільш емоційно глибоких і суперечливих частин серії. Продовжуємо досліджувати темні грані людських почуттів: провину, кохання, ненависть і спокуту. У цій книзі герої змушені стикатися з наслідками власних дій, і кожен їхній крок наповнений внутрішньою боротьбою. Авторка вміло загострює сюжет, водночас зберігаючи психологічну правдивість. Стосунки між персонажами залишаються складними й напруженими, але саме це робить історію такою живою, щирою та болісно реалістичною. Це книга про прийняття — себе, інших, болю минулого — і про спробу рухатися далі, навіть коли тягар провини здається нестерпним

Глибоке й напружене продовження історії, у якому емоції загострюються до межі, а персонажі проходять через нові випробування, що змінюють їх назавжди. У цій книзі особливо відчутна трансформація персонажів — через біль, сором, спокуту й спроби довіри. Це історія не лише про контроль чи боротьбу, а й про емоційну глибину, силу прощення та внутрішню свободу, яка народжується з прийняття.

Кульмінаційна й емоційно напружена частина серії, яка ще глибше занурює у темний, складний світ пристрасті, сили та внутрішньої боротьби. У цій книзі герої стикаються з болючими виборами, глибокими почуттями та наслідками власних рішень. Пенелопа Скай вдало балансує між динамічним сюжетом і психологічною глибиною персонажів, змушуючи співпереживати, хвилюватися та навіть сумніватися. Тут багато емоцій — гніву, страху, болю, але й зародження довіри та надії. Це потужне продовження, яке не просто тримає в напрузі, а й змушує поставити собі запитання: що насправді означає бути вільним — і ким ти готовий стати заради тих, кого любиш?

Більш напружене та емоційне продовження історії, що занурює читача в глибини психологічної гри, пристрасті та боротьби за свободу. Пенелопа Скай майстерно тримає темп, поглиблюючи характери героїв і розкриваючи нові сторони їхніх стосунків. У цій частині загострюються внутрішні конфлікти, посилюється динаміка влади й уразливості, а сюжет набирає ще більше гостроти. Авторка не боїться показати темні, суперечливі сторони персонажів, завдяки чому історія здається справжньою й емоційно сильною