Сортування:
1
Котолог
+38 066 888 18 01
графік роботи служби турботи:
понеділок-п`ятниця - 09:00-21:00
субота, неділя - 09:00-18:00
понеділок-п`ятниця - 09:00-21:00
субота, неділя - 09:00-18:00
Цю книгу я вперше прочитала кілька років, і вона мені настільки сподобалася, що я не змогла пройти повз нового видання. Одразу попереджаю, що "Ми були брехунами" — це не звичайний підлітковий роман із елементами драми, а емоційна міна уповільненої дії, яка спокійно лежить у твоїй уяві, поки не вибухає ближче до фіналу. Це історія, яка залишає після себе осад правди, якої, як ти вже потім розумієш, не хотілося знати. ~ Сюжет розгортається навколо Кейденс Синклер — дівчини з привілейованої, ідеально ззовні, але прогнилої зсередини родини. Разом із трьома друзями — Джонні, Міррен та Гетом (єдиний не з родини Синклер) — Кейденс щоліта проводить час на приватному острові. Вони — "Брехуни" — компанія, яка здається вільною, щирою, живою. Але щось сталося п’ятнадцятого літа, і Кейденс втратила пам’ять. Два роки по тому вона повертається на острів, аби дізнатися правду. ~ Кохання, мрії, бажання змінити світ, типово підлітковий бунт. Літо, море, сміх, а також біль та відчуття провини, що пронизує всю книгу. Усе це всього на 240 ст. І попри невеликий об'єм історії, авторка створила багатогранних персонажів та майстерно показала динаміку між ними — їхню ніжність, болючі конфлікти, нерозуміння, що ховається за дружбою, і страх зізнатися в тому, що вже давно відчуваєш. Теми, які порушує книга — це не лише підліткове кохання чи пошук себе. Це правда й брехня, вина й пам’ять, родинні обов’язки й нездатність сказати вголос те, що руйнує зсередини: Чи можеш ти змінити минуле? І якщо ні — чи маєш сили жити з ним далі? Емілі Локгарт створила емоційний пазл, який складається в останній момент у болісний та неочікуваний фінал. Солодка брехня справді виявилася краще гіркої правди. І хоча крапку поставлено, після останньої сторінки ще довго хочеться мовчати. Щиро рекомендую цю книгу всім, хто любить неочевидні сюжети, складних героїв і розв’язки, після яких довго не можеш відпустити історію.
Анонім
Напевно, я, як і багато хто, взялася за цю історію, бо почула про новий серіал на Нетфліксі з гарними відгуками, знятий за мотивами цієї книги. І хоча я майже одразу вхопила величезний спойлер, все одно вирішила спочатку познайомитися з книгою, а вже потім - з екранізацією. Спойлер: знайомство з екранізацією відміняється. Якщо коротко - мені категорично не сподобалося. Початок ніби був інтригуючий: літо, велика та заможна родина, «нещасний випадок», амнезія та спроби з’ясувати, що відбулося насправді. Звучить цікаво, чи не так? Книга заявлена як «підлітковий трилер», але трилером там і не пахне. Це, скоріше, класична родинна драма з банальною та застарілою установкою: «багаті теж плачуть» ))) Що, загалом, дратує. Книга на 230 сторінок, але, чесно, я би скоротила її на сторінок сто, бо певні описи подій у середині книги - «ми пішли туди», «зробили це», «поговорили про це» - не мали абсолютно жодного сенсу й були написані просто для того, аби заповнити ефір. Зате описи головного болю і скакання між часовими лініями були так «філігранно» описані, що у мене самої під час читання почала боліти голова, і я вже плуталася, що, де й коли відбувалося. Що ще не сподобалося - це основний сюжетний поворот (розв’язка наприкінці), який я не озвучу, бо це буде величезний спойлер, але який настільки логічно непродуманий та непрописаний, що ніякого “вау”-ефекту не викликав взагалі. Тільки купу питань та сюжетних дир. Отже, висновок такий: якщо вам взагалііі нічого почитати, вас не бісить тема «якщо багатий - то страждаєш», і вам хочеться чогось банального, щоб позакочувати очі,то як guilty pleasure - беріть. Але якщо у вас, як й у мене, не такі міцні нерви, то ви нічого не втратите (а навіть виграєте), якщо обійдете цю історію стороною. P.S. Як рекомендація - дещо схожа, але набагато краща сімейна драма «Світанок Малібу». От краще вже її.
Анонім
Та отримуйте інфо про новинки й події в книгарнях